Або́, сз. 1) Или. Нехай це зробить він, або хто инший. Не так пани, як підпанки, або: поки сонце зійде, то роса очі виїсть. 2) Развѣ, нешто. Або я знаю? Або ж і не жаль? 3) Або — або. Или — или, либо — либо. Або пан, або пропав. Або тобі, або мені та на світі не жити, або нашому розлушнику головою наложити. 4) Або́-що. Что-ли. Ходи вже, або-що! Пораюсь там коло печі, або-що, а він: «Чого це так довго, Парасю?» 5) Або́ що́? Развѣ что? А почему? Не йди до корчми! — Або що? от і піду!
Архимандри́та, -ти, м. Архимандритъ. З манастира святого у золоті, аж сяє, сам архимандрит вихожає. Ось ходімо лиш до архімандрити, до нашого порадника.
Дюк, -ка, м. Гусеница насѣкомаго deilephila euphorbiae.
Зайти́, -ся. Cм. захо́дити, -ся.
Ли́джа, -жі, ж. Раст. Ситникъ, Juncus.
Оттоді нар. Вотъ тогда. Оттоді ми заходимось.
Повбувати, -ва́ю, -єш, гл. Обуть (многихъ, многое).
Портяниці, -ниць (также: поркени́ці, поркини́ці), мн. Штаны изъ толстаго бѣлаго холста.
Скалля I, -ля, с. соб. 1) Клепки бочки, кадки. 2) Лучина, щепка.
Чорнява, -ви, ж.
1) Чернота, собраніе чернѣющихъ вдали предметовъ.
2) Черныя тучи.
