Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

штиб

Штиб, -бу, м. 1) Форма, манеръ, образецъ. Cм. штем, шталт. Зроби, мені на такий штиб. Екатер. г. Писання не того штибу, який, вживається тепер в книжках. Ном. III. Ламати язик на татарський штиб. Ном. № 13391. (Одежа) шилась своїм тутешнім штибом і не дуже то вкидалась у чужину. О. 1862. VIII. 35. 2) Мелко истертый уголь. Сумск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 513.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТИБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТИБ"
Блювання, -ня, с. Блеваніе, рвота.
Бризястий, -а, -е. Черный съ бѣлыми полосами. Бризяста корова. Вх. Лем. 394.
Відзначати, -ча́ю, -єш, сов. в. відзначити, -чу, -чиш, гл. Отмѣчать, отмѣтить.
Літа́йка, -ки, ж. = метелик. Вх. Уг. 250.
Ми́тий, -а, -е. О хатѣ: съ гладко выструганной внутренней поверхностью стѣнъ, которыя не покрываются глиной, но моются. Шух. I. 93. Хату митую построїв. Мкр. Н. 41.
Нама́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. нама́затися, -ма́жуся, -жешся, гл. Намазываться, намазаться.
Порозштовхувати, -хую, -єш, гл. Растолкать (многихъ).
Розбрехати Cм. розбріхувати.
Скіпати, -паю, -єш, гл. 1) Колоть, раскалывать, щипать (лучину). 2) Раздроблять въ щепки. (Гарматами) скіпає в скіпки наш Байда гаспидські ґалери. К. Бай. 90.
Харки-макогоники, м. мн. Вздоръ, чепуха. Харки-макогоники плете. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШТИБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.