Гідно нар. Достойно, стоитъ. Ти на коні, а я пішки, — не гідно ходити.
Горла́й, -лая́, м. Человѣкъ съ сильнымъ голосомъ. Cм. Горлань.
Гріш, гроша́, м. 1) Денежка, полкопейки, грошъ. Багацько, як за гріш маку. 2) Деньги. Гріш круглий, — роскошиться. Ум. Гро́шик. З кошиком та з грошиком.
Діди́зний, -а, -е. 1) Унаслѣдованный отъ предковъ, родовой. Що ж було за добре, що ж було за любо у старій дідизній Морозовій хаті. 2) Очень старый. А той Грива був старий дідизний чоловік.
Карпульці, -ців, м. мн. Блокъ въ ткацкомъ станкѣ. Cм. начиння.
Мо́жній, -я, -є. = можливий. Нечожня річ... сталася можньою.
Моли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Молиться. Богу молись, а до берегу гребись. Розумний молиться, а дурень плаче.
Обнімчувати, -чую, -єш, сов. в. обні́мчити, -чу, -чиш, гл. Онѣмечивать, онѣмечить.
Хуторни́й, а́, е́. = Хутірський. Муза хуторна незнана.
Шкуряк, -ка, м. Лапоть изъ нечиненной кожи.