Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балахрестити, -щу, -стиш, гл. Шалить, шутить, балагурить. Угор.
Белелюга, -ги, ж. Сукровица. Желех.
Закапе́лок, -лку, м. Мѣсто за печкой, печурка, закоулокъ. Той їх і в хату уведе, і в комору, і на горище, і де є який закапелок усюди. Кв. II. 285. Сиділи б отам тихенько по своїх закапелках. Канев. у.
Лядува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Быть ополяченнымъ. Гей, докіль нам з ляхами лядувати? К. ПС. 64.
Масльо́нити, -ню, -ниш, гл. Муслить.
Мочере́т, -ту, м. = мочар. Лубен. у.
Намі́тка, -ки, ж. 1) Женскій головной уборъ: покрывало изъ простой самодѣльной кисеи, которымъ повязываются замужнія женщины поверхъ очіпка. Чуб. VII. 424. 2) Ткань: родъ грубой кисеи. Мил. 168. Ум. наміточка.
Поросквашувати, -шую, -єш, гл. То-же, что и росквасити, но во множествѣ.
Призвід, -воду, м. Примѣръ, руководство. Вони б (діти) не шкодили, та ти призвід даєш. Лубен. у. Та майстер на лихі призводи. Полт. у.
Сутихти, -хну, -неш, гл. = стихти. Як трохи су тихне, то й засну.