Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ді́ви́ще, -щі, ж. = Дівчище. Желех.
Задріжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Задрожать. К. Іов. 19. Шевч. 118. Та повели до прийому — задріжали ніжки, ручки йому. Чуб. V. 1003.
Зсинобежитися, -жуся, -жишся, гл. Прикинуться бѣднякомъ, несчастнымъ. Зігнувсь, зсинобоживсь і почав прохати. Грин. II. 183.
Каліфактор, -ра, м. Сторожъ при духовныхъ учебныхъ заведеніяхъ. Подольск. у.
Криниченька, -ки, ж. Ум. отъ криниця.  
Куниця, -ці, ж. 1) Куница. Ось як раз попалась мені лисиця, або куниця. Кв. 2) Куній мѣхъ. Крийся, зятю, та куницями, куницями та лисицями. Мет. 185. 3) Выкупъ помѣщику за крѣпостную невѣсту (первоначально въ видѣ мѣха, а затѣмъ и денегъ). да́ти куницю. Заплатить такой выкупъ. Ном. № 1316. 4) Метелка на камышѣ. ХС. VII. 417. Ум. кунична.
Поступувати, -пую, -єш, гл. Вести себя обращаться, поступать.
Пристосовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. пристосуватися, -суюся, -єшся, гл. Примѣняться, примѣниться. Треба вміти пристосуватись до дітей, щоб вони зрозуміли тебе. Кіевск. у.
Твердісінький, -а, -е. Очень, совсѣмъ твердый. Шейк.
Удушити, -шу, -шиш, гл. Удушить. Щоб тебе вдушило та вдавило. Ном. № 3778.