Бздіти, бздю, бздиш, одн. в. бздну́ти, -ну́, -неш, гл. Бздѣть, испускать, испустить вѣтры. Дід перднув, баба бзднула — і хата потонула. Не бзди гостро, бо уріжешся.
Капелюха, -хи, ж. Зимняя теплая шапка съ отворачивающимися наушниками, концы которыхъ завязываются подъ подбородкомъ. Cм. капель. Іде зіма проти літа у кожусі і червоних чоботях, в капелюсі, в рукавицях.
Лиша́й, -шаю, м. Лишай. У Марусі на щоці лишай підкинувся.
Обсідати, -да́ю, -єш, сов. в. обсісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Обсѣдать, обсѣсть, сѣсть вокругъ. Обсіли мене, як дрібні пташенята. 2) Нападать, напасть, тѣснить со всѣхъ сторонъ. Ледве я в хату, а мене так усі й обсіли: куди та й куди ходила? Мене ж, старого, вороги обсіли, як у болоті з дітоньками качку. важкі думи обсіли голову. Голова была полна тяжелыхъ мыслей.
Парус, -са, м. Лучъ. Дивись, які паруси попускало сонце. Буде змій летіти та паруси напускати.
Поведенція, -ції, ж. Обычай, обыкновеніе. Така вже в нас поведенція старосвітська. — Усе про те тільки й думає, щоб заробити копійку; така вже їх московська поведенція:
Смолавий, -а, -е. Сопливый.
Стебур'я, -ря, с. соб. Стебли. Стебур'я з малини вимерзло.
Утрудняти, -няю, -єш, сов. в. утруднити, -ню́, -ниш, гл. Затруднять, затруднить.
Шелом, -ма, м. Шлемъ. Брязчить шабля о шеломи, трещать списи гартовані. Ум. шеломо́к.