Густі́ти, -ті́ю, -єш, густі́йшати и густі́шати, -шаю, -єш, гл. Густѣть. Ліс все густішав. Молоко густій-шає.
Забезви́нно
Зогнати, зжену, -не́ш, гл. = зігнати. Ми свою матусю рідненьку, вдову стареньку, прогнівили, із двора зогнали. 1882. ХП. 498.
Морозо́вий, -а, -е. Холодный, обильный морозами, морозный. Ой зіма, зіма морозовая, прошу ж я тебе, — не морозь мене.
Помріти, мрію, -єш, гл. Виднѣться нѣкоторое время вдали.
Прятаня, -ня, с. Приборка, уборка.
Рубати, -ба́ю, -єш, гл.
1) Рубить. Було б не рубати зеленої вишні. В лісі дрова рубають, а до села тріски падають. Поперед війська да січуть рубають. рубати в пень. Истреблять (врага) до послѣдняго человѣка.
Стусан, -на, стусень, -сня, м. Тумакъ, ударъ кулакомъ. Гей хто зо мною вийде битись, покуштувати стусанів? стусана да́ти. Ударить кулакомъ. Такого стусана дав, що так і облилась сльозами.
Хананок, -нка, м. Баловень. Ич хананок, що́ витіває. Як би не отой хананок — лошя, то б кобила була гладка.
Чоботарь, -ря, м. Сапожникъ. Ой мій батько чоботарь, черевички полатав.