Арши́нник, -ка, м. Мышьякъ. Аршиннику-отрути випив і пропав на місці. Яко́го ті арши́ннику дам? Нечего мнѣ тебѣ дать. (Бранное выраженіе).
Вертати, -та́ю, -єш, сов. в. верну́ти, -ну́, -неш, гл.
1) Возвращать, возвратить, вернуть. Щастя розум відбірає, а нещастя назад вертає. Верни моє, візьми своє. Верни, верни, милий Боже, моє дівування.
2) Возвратиться. Я ждатиму, доки вони не вернуть з міста.
3) Поворачивать, заворачивать. Туди мою головоньку що вечора верне. Гей, верни, Касяне, круто. Куди не верни, наткнешся на тин.
4) Выворачивать, выворотить, воротить, съ силой двигаться впередъ. Де ся взялася да із моря синя хвиля: верне да верне всяку рибу ізо дна. Правда зі дна моря верне. Реве, стогне хуртовина, котить, верне полем. Як узяв скот вернути із того яйця: верне та й верне.
5) Сваливать, свалить, сбрасывать, сбросить. Пшенишне, гречишне — верни вмісто.
Ґи́ґнути, -ну, -не́ш, гл. 1) Швырнуть, оросить на землю. 2) Околѣть. Кравець у хвіст руки як умотав, як одпустив (вовкові) три аршини, так вовк там трохи й не ґиґнув.
Жигу́н, -на, м. = джиґун.
Зау́хати, -хаю, -єш, гл. Закричать: ух!
Лиси́ччин, -на, -не. Принадлежащій лисичкѣ. Дак лисиччина дочка й каже...
Повнолиций, -а, -е. = повновидий. Повнолиций як місяць.
Сквар, -ру, м. Жаръ, зной. Cм. шквара.
Халабуда, -ди, ж. 1) Шалашъ. Напнемо халабуду. 2) Легкая непрочная постройка, наскоро сдѣланная, — напр. временныя сѣни при хатѣ. 3) Еврейская крытая бричка, родъ кибитки. Нечистий пре жидівську халабуду. 4) Волъ съ рогами большими выступающими впередъ, концы коихъ, закругляясь, почти сходятся кверху. Ум. халабудка. По всьому садові назбудували гульбищ, печер, халабудок.
Хрусь! меж. Выражаетъ звукъ хрустѣнія, треска, удара. Він так ріже, так ріже, коли це хрусь — аж ножик і вломивсь. Чує: хрусь-хрусь під ногами то пісок, то паліччє. Прямо москаля в лоб хрусь!
