Дзьо́бро, -ра, м. Ребро. Коп'єм дзьобро пробивали.
До́грабки, -ків, мн. Конецъ сгребанія, уборки сѣна.
Задави́ти, -влю, -виш, гл. Задушить, задавить. Таки Бог походив, вовк кобилу задавив. Не жируй з ведмедем, а то він тебе задавить. Нудьга його задавила на чужому полі.
Зго́ла нар. Совершенно, дочиста, вполнѣ.
Малолю́дний, -а, -е. Малолюдный.
Мимохі́дь нар. Мимоходомъ.
Нечупарний, -а, -е. Безобразный; неряшливый. Я б її й забрав (за себе), так вона дуже нечупарна.
Тхнути, тхну, -неш, гл.
1) Дышать, дохнуть, пахнуть. Його лице біле.... тхнуло щастям. Бог тхне своїм духом, то й не буде його. Тхнути мені не дає: роби та й роби, та й роби. Тхнуло свіже повітря.
2) Издавать запахъ, вонять, гнить, портиться. Тхне пашня. Тхне мулом вода. Вода тхне гнилим. Як купити багато яловичини, а літо, то буде тхнути. Черк.
Хвилілник, -ка, м. = хвилівник.
Штраповий, -а, -е. 1) Штрафной.
2) Страховой. Нехай її лихо, штраповій конторі.