Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відвилюватися, -лююся, -єшся, гл. Отвиливать. Котл.
Володарька, -ки, ж. Владѣтельница, владѣлица.
Дре́вній, -я, -є. Престарѣлый, старый. Сим. 230. Була то жена вельми древня і немошна. МВ. ІІ. 74.
Здвиж, -жу, м. Трясина. Н. Вол. у.
Кривоклубий, -а, -е. Съ кривыми бедрами. Желех.
Кушнирь, -ря́ и кушнір, -ра́, м. Овчинникъ, скорнякъ, мѣховщикъ. Вас. 153. Побачимось у кушніра на жертці. Ном. № 1968. Ідуть у двір, познімавши шапки, ніженські кушнирі. К. ЧР. 214. Він був кравець і кушнір. Левиц. І. 101. Кушнір чинить линтварі і смушки на кожухи. О. 1862. І. 52.
На́гибка, -ки, ж. Находка.
Позаривати 2, -ва́ю, -єш, гл. Зарыть (во множествѣ). Як у нас корови погинули, так не дозволили й шкури поздирати, так і позаривали. Славяносерб. у.
Понавішувати, -шую, -єш, гл. Навѣсить, развѣсить (во множествѣ).
Скавло, -ла Визгунъ. Годі тобі скавучати! Ич, який скавло! Не ходи босий, то й не будуть тобі наступати на ноги. Александр. у. Слов. Д. Эварн.