Вичинка, -ки, ж. Вычинка. Шкура за вичинку не стане.
Довоми́на, -ни, ж. = Домовина. Зроби.... довомину, а я піду до попа, щоб прийшов завтра поховати.
Жару́ха, -хи, ж. = жалива.
Лихта́рь, -ря́, м. = ліхтарь. Піддружий каганець з-за печі, в лихтарь поставивши, несе. Ум. лихтарик.
Миркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Бормотать. Миркоче собі під ніс.
Наприйма́ти, -ма́ю, -єш, гл. Принять много.
Повиковирювати, -рюю, -єш, гл. Выковырять (во множ.). Повиколупував із лоба очі.
Поторкати, -ка́ю, -єш, гл. Касаться, трогать, толкать. Вітрець віє, повіває і ворітечка поторкає. Старого козака совстрічає, — гордим словом зневажав; молодого совстрічає, — опрощення не приймає, стременем у груди поторкає.
2) Потрогать, потолкать.
Сіло, -ла, с. Петля, силокъ. Попав в сіло. Лучче ж пенному сіло на шию зложити, ніж бідних людей правдивих зводити. Ум. сільце́.
Цензура, -ри, ж. Цензура. Цензура дозволила печатати.