Госпо́день, -дня, -нє Кратк. форма отъ господній. Забув і страх Господень.
Наменува́ти, -ну́ю, -єш, гл. = найменувати.
Палубець, -бця́, м. Ум. отъ палуб.
Підрізка, -ки, ж. Мѣтка на ухѣ овцы: отрѣзано полъ уха.
Прителішуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. прителішитися, -шуся, -шишся, гл. Присосѣживаться, присосѣдиться. Я, каже, тебе, сякий-такий сину, покину! — да й покине ледащиця. А тепер знов прителішується до мене.
Ремиґати, -ґаю, -єш, гл. Жевать жвачку (о волахъ). Вози риплять, ярма брязчать, воли ремиґають.
2) О людяхъ грубо: ѣсть, жрать. А ну, годі вже вам ремиґати! Cм. розремиґатися.
Роспаношитися, -шуся, -шишся, гл. = запаніти.
Татко, -ка, м.
1) Ум. отъ тато. Благословилась Марусенька да у свого татка на посадоньку сісти.
2) Священникъ.
Тикати, -каю (-чу), -єш (-чеш), гл.
1) Тыкать, втыкать.
2) Давать, показывать (кукишъ). Вона йому дулі тиче.
3) Говорить «ты». Не тикай, бо мене царь ґудзиками обтикав. То це він на батька тикав?
Шипарина, -ни, ж. = шипшина.
