Виплив, -ву, м.
1) Истеченіе, изліяніе.
2) Истокъ.
Гев нар. Тутъ, здѣсь, сюда. Дві душечки гев пустіте. подь гев, по ле-гев! Иди сюда, иди ка сюда!
Добро́дієчко, -ка, м. Ум. отъ добродій.
За́молоду нар. Въ молодости. Вони замолоду услужали людім, а тепер, звісно, постаріли, немочні тепер стали. Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? Не дав їм Бог замолоду діток.
Коваленька, -ки, ж. Маленькая наковальня для отбивки косъ, имѣющая видъ четырехугольной пирамиды, вершина которой обращена внизъ и вставлена въ деревянную подставку.
Леля́, -лі, ж. = лея. Як пішла леля, то всі городи піском позаносило.
Ломи́тися, -млюся, -мишся, гл. 1) = ламатись. Щастя на коліні не ломиться. Як не намочити обручі, то ломлються. 2) Пробиваться сквозь лѣсъ, тростникъ. Слуха — ломиться щось, ломиться байрачком. Гойдається де небудь поверх очерету гайок. Отто вже Мина начухрав там всячини і так з гіллям і листом і ломиться.
Навспи́ньки, навспи́нячки, нар. Ha цыпочкахъ. Аж навспиньки стає, виглядає дівчину. Потюпав наш пан писарь, ходючи перед справником навспинячки.
Плішня, -ні́, ж. Родъ большаго долота или лома для пробиванія льда.
Склівочка, -ки, ж. Стаканчикъ, склянка. Там склівочка з квіточками.
