Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вистігати, -гаю, -єш, гл. Строчить. Сорочку вистігаю. Каневск. у.
Дзявку́н, -на́, м. = Дзявкало.
Затрухля́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться трухлымъ.
Клус, -са, м. Рысь. Коні біжать клуса (клусом).
Кремінець, -нця́, м. Ум. отъ кре́мінь.
Но сз. 1) Только, лишь. Чи всім людям таке горе, чи но мені молоденькій? Грин. III. 248. Так і на всьому, шо но ідол робив. Драг. 15. Гляди ж, прийди, а но тільки не прийдеш, то буду на тебе гніватись. Грин. III. 502. 2) Же, ка. Гляди-но! Слухай-но! 3) = але. (Рѣдко употребляется и только нѣкоторыми писателями). 4) межд. = ньо.
Припоручати, -ча́ю, -єш, сов. в. припоручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручать, поручить. Припоручаю тобі твого брата. Г. Барв. 406.
Пукарь, -ря, м. Буккеръ. Херс. у.
Розгоряти, -ряю, -єш, гл. = розоряти? Тільки дав мені Бог неймовірну дружину, що він пє да гуляє да все мене розгоряє. Чуб. V. 571.
Сопливий, -а, -е. Сопливый. Хоч сопливый, так щасливий. Ном. № 1625.