Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перегортатися

Перегортатися, -та́юся, -єшся, сов. в. перегорну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Переворачиваться, перевернуться на другую сторону. 2) Переворачиваться, переворотиться (о листкахъ книги).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 114.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕГОРТАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕГОРТАТИСЯ"
Вилузати, -ваю, -єш, гл. Вылущить. А це хто вилузав соняшник? я собі поклала. Черниг. у.
До́пис, -су, м. Корреспонденція.
Мили́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Мылиться, намыливаться. Не милися, бо не будеш голитися. Ном. № 5479. 2) Ошибаться. В тім собі милиш. КС. 1882. X. 23.
Навіди́ти, -ві́джу, -диш, гл. 1) = навідати 1. Желех. 2) навіди́ло його. Онъ обезумѣлъ, одурѣлъ. Кінь... побіг дорогою назад у село. Чоловік переймає, а він, — як навідило його, — все не дається перенняти. Драг. 143. Чи навідило твою маму? Що ти робиш? НВолынск. у. Cм. навіженство, навішений, навіджений.
Напа́м'ять, нар. Наизусть.
Передучера нар. Третьяго дня. Передучера тиждень минув. Федьк.
Подоводити, -джу, -диш, гл. Довести (многое, многихъ). До добра нічого не подоводили. К. (О. 1861. II. 229).
Пороскльовувати, -вую, -єш, гл. Расклевать (во множествѣ).
Почухатися, -хаюся, -єшся, гл. Почесаться (на зудящемъ мѣстѣ).
Усправжки, успражки, нар. Въ самомъ дѣлѣ, серіозно. От же вн вспражки..., а я тільки пожартував. О. 1862. VIII. 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЕГОРТАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.