Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурх! меж., выражающее порывъ вѣтра, ударѣ волны, бросаніе предмета въ воду.
Видурювати, -рюю, -єш, сов. в. видурити, -рю, -риш, гл. Выманивать, выманить.
Зам'Яття́, -тя́, с. = зам'ятня. Здається, велике зам'яття затлумило їм голови, бо мов наввипередки, один одного збиваючи з ніг, ганяють по ярмарку. О. 1862. IX. 65.
Лупеси́ння, -ня, с. Снятая кожица, кора, скорлупа. Cм. лупесати. Желех.
Незмірений, незмірний, -а, -е. Неизмѣримый.
Нівечити, -чу, -чиш, гл. 1) Портить, уничтожать, обращать въ ничто, разорять. Свою одежину нехтує, скот нівечить. Ном. № 10779. 2) Мучить, издѣваться, жестоко обращаться. Дитино моя, чого ж твій тато мене нівечить? Г. Барв. 109. Робили глузи їм досадні, гірш нівечили, як циган. Котл. Ен. V. 32.
Огник, -ка, м. 1) Ум. отъ огонь, огонекъ. 2) Медиц. Пузырчатая сыпь на лицѣ, eczema. ХС. VII. 416.
Позамішувати, -шую, -єш, гл. Замѣшать (во множествѣ).
Прокволисто, прокволо, прокволом, нар. Медленно. Прокволом співати. Сквир. у.
Ходильниці, -ниць, ж. мн. = хідлі = ходилиці. Вх. Зн. 76.