Вибевкатися, -каюся, -єшся, гл. Выбраться изъ грязи, болота.
Грана́точка, -ки, ж. Форточка? Приїзджає в подвіренько, поковтує в гранаточку: «Вийди, вийди, Романочку».
Животво́рний, -а, -е. Животворный, оживляющій.
Колоть, -ті, ж. О дорогѣ: замерзшая комками грязь.
Перекладати, -да́ю, -єш, сов. в. перекласти, -кладу, -де́ш, гл.
1) Класть, положить черезъ. Перекладу я кладку через муравку.
2) Перекладывать, переложить съ одного мѣста на другое.
3) Перегружать, перегрузить. Перекласти вози.
4) Переводить, перевести (литерат. произведете). З шведської мови на московську книжки перекладала.
Проквасити, -шу, -сиш, гл. = душу. Ѣдою, преимущественно кислою, немного оживить себя. Постой, каже, чорте, хоч я собі грушок вирву, — буде чим душу проквасить. (Вівця) почесала з шляху до зеленого моріжку вхопити свіжої травиці та хоч капельку проквасити душу од тії страшенної пилюги.
Райдуга, -ги, ж. Радуга. Райдуга воду бере на дощ.
Розвивати, -ва́ю, -єш, сов. в. розвити, -зів'ю, -єш, гл.
1) Развивать, развить.
2) Дѣлать, сдѣлать такъ, чтобы распустились растенія. Мале соловя сади розвиває. Садами летіла, сади розвивала та своїми голосами.
3) Разворачивать, разворотить. Ой на, мила, біле плаття, не розвивай, не гляди, піди в Дунай попери.
4) Распускать, распустить, развернуть (знамя). Пішли, розвивши короговки.
Трояко нар. = трояково.
Чаклій, -лія, м. = чаклун.
