Власник, -ка, м.
1) Собственникъ, владѣтель.
2) Властитель, довѣренное лицо властителя? і прошу я царя хана і цариці ханиці і власників їх.... (Заговоръ).
Джеркота́ти, -кочу́, -чеш, джеркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Джерґотати. Яка мальована та штучна птиця! вертиться, джеркотить, по дереву скака. Все тямлють, джеркотять, як гуси по німецьки. Жиди джеркочуть тілько та дурять людей хрещених.
Дорікну́ти, дорікти́. Cм. дорікати.
Мох, -ху, м. 1) Мохъ. Він такий уже старий, що увесь мохом обріс. Налапав м'який мох, а під мохом твердий камінь. Вам іти на мха, на темні луги. 2) Очески овечьей шерсти. Ум. мошо́к.
Нехлюя, -люї, ж. Неряха.
Перевідувати, -дую, -єш, сов. в. перевідати, -даю, -єш, гл.
1) Навѣщать, навѣстить. Вона в мене й не снідала, тільки ж мене й перевідала.
2) Узнавать, узнать. Іди, Юрию, перевідай, запитай си, чого вони (корови) так ричут.
Подошукуватися, -куюся, -єшся, гл. Доискаться (многаго).
Розгорювати, -рю́ю, -єш, гл. = розгорити. Він собі й хату розгорював.
Уломитися, -млюся, -мишся, гл.
1) Отломаться.
2) Сломаться. Я на неї задивився — віз мені уломився. Вісь йому вломилась
Чичирк Въ выраженіи: ні чичи́рк. Ни тугу! ни слова! не шелохнется. Ні чичирк! і дух притаїв.