Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пелюшечка

Пелюшечка, -ки, ж. Ум. отъ пелюшка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕЛЮШЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕЛЮШЕЧКА"
Бездухий, -а, -е. 1) Не имѣющій запаха. 2) Малодушный.
Боцюн, боцян, -на, м. Аистъ, Ciconia.
Боярий, -а, -е. = боярський Уже коні на стану гогочуть, буяре до коней не хочуть, буярої чести не знають. Грин. ІІІ. 550.
Жидова́, -ви́, ж. соб. Евреи. Стала жидова ліси рубати, Христа шукати. Чуб. ІІІ. 343.
Кика, -ки, ж. Дѣтск. слово. Мясо. О. 1862. IX. 119. Як дає дитині мняса, то каже: на́ кики! на кики! Уманск. у. и Харьк. г.
Налупа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Наколоть, наотбивать (камней). 2) Наковырять.
Напла́вистий, -а, -е. = наддуристий. Вх. Зн. 39.
Солодкомовство, -ва Сладкорѣчивость, краснорѣчивость. О. 1862. IX. 124.
Суга, -ги, ж. = осуга. Нѣж., Сосн. у.
Труфель, -фля, м. Tuber cibarium Sibth. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕЛЮШЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.