Зітлі́ти, -тлію, -єш, гл. Истлѣть. Шовкова хусточка від сльозів зітліла.
Ло́ви, -вів, м. мн. Ловля; охота, звѣриная ловля. Біда тій курці, що на ній сокола заправляють на лови. Ой пішло два паничі на лови, на лови, надибало дві панянці в зеленій діброві.
Льо́лька, -ки, ж. Ум. отъ льоля.
Переговорити Cм. переговорити.
Погодувати, -ду́ю, -єш, гл.
1) Покормить. Погодуй, положи, та хоть вп'ять побіжи.
2) Вскормить (многихъ). Ой як я живу, як я горюю, я своїх діточок не погодую. Ох, милосердний Творче і всі святії отці, поможіть мені малих діток погодувати, із їх розума да й діждати.
3) Откормить (многихъ). Погодуєм... кабани.
Полуда, -ди, ж.
1) Глазурь.
2) Катарактъ, бѣльмо. Полуда на очі сіла. Полудою очі затягло. мені полуда спала. Кромѣ прямаго значенія, переносно: я прозрѣлъ, увидѣлъ то, чего раньше не видѣлъ. Мені давненько почала спадати з очей полуда. Cм. луда.
Прагнущий, -а, -е. Жаждущій. Був єм прагнущий, — не напоєлисте мене.
Скаправіти, -вію, -єш, гл. Загноиться (о глазахъ)
Слизота, -ти, ж.
1) Скользкость, гололедица. Кінь не кований та й боїться слизоти. Ото слизота — ні проїхать, ні пройти.
2) Сукровица. Слизота слизотить (з мертвяка).
Сотниківський, -а, -е. Сотничій. К чортам пужни сотниківське харпацтво.
