Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вистрибом нар. Въ припрыжку (бѣжать). Желех.
Глуша́н, -на́, м. Глухой человѣкъ. Коли сі кам'яні боги очима бачать, коли сі глушани ушима чують.... К. МХ. 19.
Клезнути, -ну́, -не́ш, гл. Ударить по лицу. Инший паном уродивсь, паном охрестивсь, паном і зріс, а далебі і мужика клезнуть не вміє. О. 1861. III. Гул.-Арт. 99.
Кукілець, -льця́, ж. Ум. отъ кукіль.
Очеретяник, -ка́, м. Чертъ, живущій въ тростникѣ.
Перегірчити, -чу́, -чи́ш, гл. Сдѣлать слишкомъ горькимъ.  
Поприкипати, -па́ю, -єш, гл. То-же, что и прикипіти, но во множествѣ. Ми так і поприкипали на місті. МВ. І. 70.
Порозвалюватися, -люємося, -єтеся, гл. Развалиться (во множествѣ). Сказано без хазяїна: усе в дворі порозвалювалося. Харьк. у.
Сібірник, -ка, м. 1) Сосланный въ Сибирь. 2) Злодѣй, разбойникъ.
Таран, -на, м. 1) Долоня на маслобойнѣ. Сумск. у. Шух. І. 163. Cм. олійниця. пішов тарани ганять. Началъ стучать. Ном. № 3141. 2) Пестъ въ сукновальнѣ. Мик. 481. 3) = тараня. 4) Оспина, слѣдъ оспы. Хоч тарани на виду, але маслак до ладу. Ном. № 7317. 5) Родъ дѣтской игры. КС. 1887. VI. 479. Ив. 66.