Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віджати I Cм. віджимати.
Відмінятися, -няюся, -єшся, сов. в. відміни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Измѣняться, измѣниться. Пора, мати, дочку віддати, голос відмінився. Чуб.
Лоб, лоба, м. = ліб. Чужий лоб скубши, треба й свого наставити. Ном. № . Ні з того, ні з сього бери за лоб один другого. Ном. № 3517. Ум. лобик, лобичок, лобо́к, лобочок. А які твої телята? — На лобку лисинка, на шийці мотузочка. Ном. № 12841. Ой ти, котку-коточку, сіренький лобочку. КС. 1893. VII. 82. Ув. лобище.
Наїмли́ти, -лю́, -лиш, гл. = наямлити. Наїмлила у Н. грошей. Зміев. у.
Повідчіплюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что відчепитися, но во множествѣ.
Синиха, -хи, ж. = синова. Син, як син, та синиха лиха. Ном. № У298.
Словонько, -ка, с. Ум. отъ слово.
Торохкотіти, -кочу, -тиш, гл. = торохкотати.
Увишки нар. Въ вышину. Cм. заввишки. Як земля вширшки, до неба ввишки. О. 1861. XI. Св. 64.
Ураговий, -а, -е. = враговий. Як став ляхів, урагових синів, як снопики класти. Мет. 406.