Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вислуженина, -ни, ж. 1) = вислуга 3. 2) Эмеритура. Желех.
Заскуча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Заскучать. Отже мій Андрійко хутко і заскучає. МВ. ІІ. 9.
Мишва́, -ви, ж. соб. Мыши. Мишва притихла. Гліб. 80.
Оступати, -па́ю, -єш, сов. в. оступити, -плю́, -пиш, гл. = обступати, обступити. Поти старець плохий, поки собаки оступлять, а як собаки оступлять, то тоді й кия найде. Ном. Турки, татари город оступили. Чуб. І. 161.
Побиватися, -наюся, -єшся, гл. 1) Биться, трепетать. Риба... тріпалась, побивалась в сітці. Левиц. І. 109. 2) Безпокоиться, заботиться, бороться съ препятствіями. Ми повинні побиваться, щоб він ширився у нас. О. 1862. І. 66. Мовчки собі побивалось, мовчки у Бога фолі просило. Г. Бар. 16. Я й роспитую иноді про його лихо, як він побивавсь у світі змалку. Г. Барв. 357. Б'ється, б'ється та й побивається моє серденько без тебе. Чуб. V. 127. Мати за дітьми да побивається. Чуб. V. 712.
Прижовклий, -а, -е. Нѣсколько пожелтѣвшій.
Промішкання, -ня, с. Сожительство. Мет. 354.
Саморуйнування, -ня, с. Самоуничтоженіе. К. ПС. 147.
Сіруватий, -а, -е. = сірявий.
Стерчати, -чу́, -чи́ш, гл. = стирчати. Кв. І. 246.