Віпса, -си, ж. Окалъ, окалина, огарина. То був коваль такий мудрий, що взявся леміші чоловікові кувать, та багато заліза у віпсу повернув, перепалив.
Єрусали́м, -ма и -му, м. Іерусалимъ. Як іти, каже, у Ерусалим, то буде тобі море велике.
Зять, -тя, м. Зять. Хвали, мати, того зятя, що я полюбила. Ум. зя́тенько, зя́течок. Я ж тобі, зятеньку, рідная свість.
Мни́ха, -хи, об. Вялый, неповоротливый человѣкъ. Іде штриха-мниха з обідом нерано.
Ободняк, -ка́, м. Человѣкъ, дѣлающій ободья. Радом.
Оситняг, -гу, м. Растеніе = осітняг. Ум. оситняжок.
Приостанок, -нку, м. Конецъ, окончаніе. Що це він на приостанку росказував?
Присохнути. Cм. присихати.
Пропразникувати, -ку́ю, -єш, гл. = просвяткувати.
Угадько, -ка, м. Отгадчикъ, угадывающій будущее. У мене два сини та обидва вгадьки: один ка', що дощ буде, а другий ка' — ба, не буде; хоч той, хоч другий вгадає, а все ж таки сини правду кажуть.
