Відмайструвати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Перестать быть мастеромъ.
2) Окончить урочную плотничью работу. Відмайстрував своє, то й підеш додому.
Вістонька, вісточка, -ки, ж. Ум. отъ вість.
Здійма́тися, -ма́юся, -єшся, сов. в. здійня́тися, -му́ся, -м́ешся, гл. 1) Сниматься, сняться. 2) Подыматься, подняться. Сиві голубочки, здіймітеся вгору.
Зношати, -ша́ю, -єш и зно́шувати, -шую, -єш, гл. = зно́сити.
Кочуватися, -чуюся, -єшся, гл. Приходить къ кому-нибудь. Так і завтра почуюся хиба до тебе?
Луга́рь, -ря́, м. 1) Разбойникъ, скрывавшійся въ степныхъ лѣсахъ (Cм. луг) и нападавшій на купеческіе и чумацкіе обозы. слово это употреблено неправильно въ смыслѣ: житель луговъ. Ум. лугарик.
Припізнитися Cм. припізнятися.
Пурх! меж. Порхъ! Якась пташка прилетіла і сіла передо мною на шляху.... Я до неї ловити, — вона: пурх!
Розігріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розігрітися, -ріюся, -єшся, гл. Разогрѣваться, разогрѣться, нагрѣться, отогрѣться. Як розігрілось, зашипіло, запарилось, заклекотіло.
Розчепірити, -рю, -риш, гл. Растопырить. Жаби розчепірили ноги як крила.