Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

паучиня

Паучиня, -ня, с. = павутиння. Вх. Лем. 447.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 102.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАУЧИНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАУЧИНЯ"
Виколоти Cм. виколювати.
Дебри́ця, -ці, ж.? Де ся калинойка росла? Там в лісі при дебриці, при студельній водиці. Ки.
Наустити Cм. наущати.
Обцірклюватися, -лююся, -єшся, гл. Обвести вокругъ себя кругъ. Падай на землю і обцірклюйся тим ножем. Чуб. І. 202.
Перепитування, -ня, с. 1) Разспрашиваніе. А що тобі з того перепитування, що ти раз-у-раз про його сестру перепитуєш? Полт. г. 2) Переспрашиваніе.
Поперетоплювати, -люю, -єш, гл. Тоже, что и перетопити, но во множествѣ.
Пробабити, -блю, -биш, гл. Прожить, занимаясь акушерствомъ.
Проучати, -ча́ю, -єш, сов. в. проучи́ти, -чу́, -чиш, гл. = провчати, провчити. Та велів зготовляти прутів пуки — мене проучати. Чуб. V. 1014. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая. Ном.
Пруті гл. Дѣтск. Гулять. О. 1861. VIII. 8.
Чупрій, -рія, м. = чубрій 2. КС. 1898. VII. 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАУЧИНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.