Брататися, -таюся, -єшся, гл. Брататься, дружиться, входить въ дружбу. При добрій годині й чужі братаються, при лихій годині й свої цураються. Батько мій не братався з панами. Того ж батька, такі ж діти, — жити б та брататься.
Вужовий, -а, -е. = вужів.
Гони́тельство, -ва, с. Гоненіе, преслѣдованіе.
Здурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Одурѣть; съ ума сойти. Виведь єї в чисте поле — скажуть, що здуріла.
Нива, -ви, ж. Вспаханное поле. Орися ж ти, моя ниво, долом та горою, та засійся, чорна ниво, волею ясною. Ум. нивка, нивонька. Ой ми нивку виорем, виорем, й а ми просо засієм, засієм.
Переповідати, -да́ю, -єш, сов. в. переповісти́, -вім, -віси, гл. Пересказывать, пересказать.
Порозвозити, -жу, -зиш, гл. Развезти (во множествѣ).
Рубач, -ча, м. Рубщикъ, древорубъ. Нам поклали у віз ті дрючки рубачі, що ліс рубали.
Треба нар. Надо, нужно, необходимо. Пошли, Боже, з неба, чого нам треба. Хоч хочете — не хочете, треба привикати. Иногда употр. какъ сущ.: І він з своїм требом. 236. Требові й кінця нема. На що купив? — Треба; на що продав? — Треба. І требові кінця не буде.
Тютюнниччин, -на, -не. Принадлежащій тютюнничці.