Бідкувати, -ку́ю, -єш, гл. Печаловаться о комъ, о чемъ. А той щедрий та роскішний все храми мурує, та отечество так любить, так за ним бідкує. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко.
Дзбан, -ну, м. = Джбан. У мене грошів дзбан.
Лебеденя, -ня́ти, с. = лебедя́. Ум. лебеденятко.
Надлу́бати, -баю, -єш, гл. Наковырять.
Понадломлювати, -люю, -єш, гл. = понадламувати.
Скликання, -ня, с. Созываніе.
Сплодитися, -джу́ся, -дишся, гл. Истощиться и перестать приносить плоды. А знаєш.... чого в тебе земля не родить? Не того, що сплодилася, ні!
Ушестя, -тя, с. День Вознесенія. Не прийдеться в середу Вшестя. Сонечко стало жарити перед Ушестям, як посеред літа.
Хрестці, -ців, м. мн. Крестопоклонная недѣля великаго песта.
Чхати, чхаю, -єш, гл.
1) Чихать. Курище к небу донеслось, Боги в Олимпі стали чхати.
2) Съ трудомъ итти, ѣхать, тащиться. Чхали, чхали, та на степу й ночували.
3) чхать мені́ на йо́го! Плевать мнѣ на него.
