В'язочка, -ки, ж. Ум. отъ в'язка.
Гори́квіт, -ту, м. = Гори́цвіт.
Князь, -зя, м.
1) Князь (государь или особа княжескаго титула). Тогді то у городі Лебедині царі і князі великим всі дивом дивували. Стереглись вони, проходячи побіля замку князя Вишневецького.
2) Новобрачный, женихъ. Слухайте, бояре, що князь бреше. Молодії князя зараз будуть ( = молодий з молодою). Ум. кня́зин, князьок. Мій орлику, мій князику! На білому острові живе собі... якийсь князьок. Ув. князюка.
Нави́снути Cм. нависати.
Оженений, -а, -е. Женатый. У мене один син нежонатий, а другий оженений.
Попідв'язувати, -зую, -єш, гл. Подвязать (во множествѣ). У саду дерева попідв'язувала.
Пустельників, -кова, -ве Принадлежащій пустыннику. Почувши оттакі пустельникови речі.
Скаляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Испачкать, замарать.
2) Запятнать. Хто не хоче скаляти золотої слави своєї, той гайда з нами за пороги.
Скрикнути Cм. скрикувати.
Устне нар. Словесно.
