Білогородок, -дка, м. Употребл. въ загадкѣ: хата. Був на білогородку, та поїхав на чиногородок. (Котъ былъ въ хатѣ да забѣжалъ на печь).
Вигорювати, -рюю, -єш, гл. = вигоряти. На заході небо червоніло жаром, неначе в печі вигорювало.
Де́коли нар. Иногда, кой-когда. І сліпа курка деколи найде зерня. Не що-дня бридня, деколи й правда. Деколи озеро заблищить, чи річка розливається.
Лаючий, -а, -е. Любящій ругаться. Лаюча баба. Чоловік був надто смирний, а жінка лаюча.
Порозцвітатися, -таємося, -єтеся, гл. = порозцвітати.
Поцюркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Потечь, журча.
Птукавка, -ки, ж. = птукач.
Разок, -зка, м. 1) Ум. отъ раз. А вжо ж мені, моя мати, не перший разок, через плечі дротяненький батіжок. 2) Нитка мониста. На шиях намиста у кожної разків по десять. 3) Борозда, слѣдъ, черта. Пускаючи з себе довгими разками краплі прозорої води. Ум. разо́чок. Нема в мене намистечка, тільки один разочок.
Француз, -за, м. Французъ. Вони будуть говорити по французький, як французи.
Шинкарь, -ря, м. Кабатчикъ. А де ж твої, доню, воли та корови? — Гей, мати, лихо знати, в шинкаря в оборі.
