Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викликати 2, -наю, -єш, гл. Проклинать. Желех.
Забурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Забурлить. Харьк.
Килавець, -вця, м. Человѣкъ больной грыжей. Желех.
Підкурювати, -рюю, -єш, сов. в. підкури́ти, -рю́, -риш, гл. Подкуривать, подкурить, пустить дымъ подъ что нибудь. Ой циганочка да доріженька її волю вволила: ой одрізала да русої коси, козака підкурила. ЗОЮР. II. 255. (Горицвітом) добре од курячої сліпоти підкурювать. Чуб. І. 82.
Побатьківськи нар. Поотцовски. Отець побатьківськи поб'є, побатьківськи й помилує. Ном. № 9356.
Понаврочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и наврочити, но во множествѣ.
Прислухатися, -ха́юся, -єшся, сов. в. прислухатися, -хаюся, -єшся, гл. Прислушиваться, прислушаться. А к славі не прислухаюсь, то й гадки не маю. Мет. 87. Вони будуть прислухаться — з ким буду стояти. Чуб. V. 262.
Росхвалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. росхвали́тися, -люся, -лишся, гл. Хвастать, расхвастаться. А додому йди, — не росхвалюйся. Грин. III. 695.
Услід нар. Вслѣдъ. За нею вслід і батько. Стор. І. 61.
Щадниця, -ці, ж. Сберегательная касса.