Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вольний, вольність, вольно. Cм. вільний, вільність, вільно.
Зжидові́ти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться алчнымъ. Всі зжидовіли б і за гроші рідних батьків попродали. К. (О. 1861. І. 317).
Ковінька, -ки, ж. 1) Палка съ загнутымъ концомъ. Родъ дѣтской игры, въ которой ковінькою гоняется обрубокъ дерева или камешекъ. Сим. 6. Отъ этой игры выраженіе: на руку ковінька. Какъ разъ того и надо. Какъ разъ кстати. Сим. 6. Нашому Нечипору на руку ковінька. Ном. Марусі на руку ковінька, — мерщій з хати. Кв. І. 49.
Невинність, -ности, ж. Невинность. Невинности моєї не зречуся. К. Іов. 57.
Однорал, -ла, м. Генералъ. Де мій милий ночує? Ой ці з одноралом въ чужім краю на залозі? Голов. І. 285.
Ох межд. Охъ, ахъ. Ох я нещасний, що маю діяти? Чуб. V. 116. Ох мені лихо! Левиц. І. 144.
Пахно, -на́, с. Запахъ.
Розвлать подерниця, — -ти — -ці, ж. Раст. Aira caespitosa. Шух. І. 20.
Товпитися, -плюся, -пишся, гл. Толпиться, тѣсниться. Народ товпиться до тебе. Єв. Мр. V. 31.
Частувати, -ту́ю, -єш, гл. Потчивать, угощать. Грин. III. 528. Як будуть частувать, так і ночувать. Ном. № 11292. А ну лишень, жінко, частуй любих гостей. МВ. ІІ. 171.