Витрудити, -джу, -диш, гл. Утомить. Витрудив Грицько руки ту весну й те літо.
Гляба нар. Невозможно, напрасно Де.... чоловікові гляба перейти, піде гуцульський кінь певно.
Де́жма, -ми, ж. Извѣстная доля урожая, улова и пр., отдаваемая работающими хозяину поля, воды и пр. (отъ молд. «дежма» — десятина).
Засуди́ти, -джу́, -диш, гл. Осудить, приговорить. Ой вже тебе, молодий козаче, в салдати засудили.
Канюка, -ки, об.
1) Попрошайка.
2) Ув. отъ каня. Летіла канюка, постреляна з лука. Канюкою сидить.
Маці́ненький, мацінький, маціпкий, маціцький, -а, -е. Крошечный.
Причинець, -нця, м. Зачинщикъ, виновникъ.
Рупати, -плю, -пиш, гл. Быть желательнымъ, интересовать. Що кому рупить, той про те і лупить. Уже мені після корчію оцей тютюн зовсім не рупить. Оце задінеш де небудь люльку, та цілий день і не згадаєш про неї, бо не заманеться. Щоб материзна вернулась — от мене що ру нило. Його господарство ще не рупить. Тепер додому не потішалося: не рупить мені домівка.
Чуватися, -ва́юся, -єшся, гл. Чувствовать себя. Которий у великих гріхах чувається, то сповідайтесь ви наперед Богу.
Щеп и щепа, -пи, ж. Прививка, черенокъ, привитый къ другому дереву. Яка щеп, така яблуня. А снилось в-осени мені, тоді, як щепи ми щепили. Ум. щепочка.