Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Залиша́тися, -ша́юся, -єшся, сов. в. залиши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Оставаться, остаться. Грин. III. 92.
Звеселя́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. звесели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Радоваться, обрадоваться, возликовать. Як зрадувалась та звеселилась Петрикова мати: як діждемо літа та вродить жито, — буде з ким жито жати. Грин. III. 549. Нехай предки звеселяться у забутих трунах. К. Досв. 89.
Здичі́ти, -чі́ю, -єш, гл. Одичать. Здичіли гуси, що й додому не хтять. Камен. у. Здичіє свиня в лісі, що горе й додому загнати. Камен. у.
Коронуватися, -нуюся, -єшся, гл. Короноваться. Желех.
Ланове, -во́го, с. Подать съ пахатной земли. Та щоб дожать до ланового, ще копу дожинать пішла. Шевч.
Немрущий, -а, -е. = невмірущий.
Позапрядати, -даємо, -єте, гл. Заработать пряденіемъ (о многихъ).
Сімнадцять, -ти числ. Семнадцать. Ном. № 10169.
Цяцькувати, -кую, -єш, гл. Украшать.
Чах! меж. = шам. Аж тут чах! чах! — крадеться по під лісом молодичка, мов лисичка. Федьк. Пов. 39.