Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пазушина

Пазушина, -ни, ж. 1) Удареніе на 1-мъ слогѣ. Разрѣзъ пазушный въ сорочкѣ. Гол. Од. 43. 2) Удареніе на 3-мъ слогѣ = пазуха 1. Заложи ручину за пазушину, одірви од серденька злую гадину. Чуб. V. 420.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЗУШИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЗУШИНА"
Зажи́нки, -ків м., мн. Начало жатвы.
Запа́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. запали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Загораться, загорѣться, воспламеняться, воспламениться, зажигаться, зажечься. Губка запалилася і почала горіти. Ком. II. 88. 2) Разгорячаться, разгорячиться, вспылить. Я запалився та й ударив. Н. Вол. у. 3) Загорать, загорѣть. Уман. у. І од сонця не запалилася (Ганя). Левиц. І. 26. 4) Краснѣть, покраснѣть. Я ще й більш запалилася з сорому. Г. Барв. 381.
Капка, -ки, ж. 1) Капля. Капками роса бренить та миготить. Св. Л. 295. 2) Крапинка, пятнышко, точка. Камен. у. 3) Вышивка въ видѣ розеты. Гол. Од. 73. Ум. капочка.
Оледиця, -ці, ж. = ожеледь. Желех.
Підслизити, -зю́, -зи́ш, гл. Смочивъ, сдѣлать скользкимъ. Дощем підслизило трохи шлях і коні аж падають. Грин. II. 231.
Скакунчик, -ка, м. Ум. отъ скакун.
Справно нар. Исправно.
Твій, твоя, твоє́, мѣст. Твой, твоя, твое. Твій батько вмер. Шейк.
Темнючо нар. Очень темно. Темнючо так, що я й не розгледіла.
Цілиця, -ці, ж. 1) = цілина. Орали ми цілицю, сіяли ми пшеницю. Р. Макс. 2) Соль, добываемая изъ земли въ кристаллахъ. Шух. І. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАЗУШИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.