Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хутро

Хутро, -ра, м. Мѣхъ. Багацько у його добра, отласу, хутра і срібла. Греб. 317.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУТРО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУТРО"
Вигинистий, -а, -е. 1) Выгнутый. У которої дитини прості ніжки, то скоріш почне ходить, а в которої вигинисті, то не так-то. 2) Гибкій. Вх. Зн. 6. Дубець вигинистий. Черниг. у.
Гвоздик, -ка, м. 1) Раст. а) Гвоздика, Dianthus. Вх. Пч. І. 10. (Вінки) з гвоздите та чорнобривців. Левиц. І. 188. б) мн. Tagetes erecta L. ЗЮЗО. І. 138. Tagetes patula L. ЗЮЗО. І. 166. 2) Пряность: гвоздика, caryophyllus aromaticus. МУЕ. I. 109. Ум. гвоздичок.
Ґерґета́ти, -ґечу, -чеш, гл. 1) = Ґелґотати. Гуси усе ґерґечуть. О. 1861. І. 322. 1) = Джерґотати.
Ґра́йцарь, -ря, м. = Ґрейцар. Гн. II. 43. Виняв та й дав ґрайцарь. Гн. II. 42.
Дада́кач, -ча, м. Болтунъ. Вх. Лем. 408.
Ли́тра, -ри, ж. Фунтъ. Марія ж, узявши литру мира нардового, правдивого, предорогого, намастила ноги Ісусу. Єв. І. XII. 3.
Муст, -ту, м. Навозная жижа. Вх. Зн. 37.
Несів, -ву, м. Часть поля, по недосмотру незасѣянная. Якось чудно жито зійшло: там є і густо, а там пусто, мов несів. Новомоск. у.
Перестогнати, -ну, -неш, гл. Окончить стонать.
Ріпка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ріпа. 2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 479. Ив. 48. Маркев. 73. Грин. III. 115.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУТРО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.