Австрія́к, -ка, м. Австріецъ. Ото австрияка живе. — Де ж він тут узявся? — Зайшов відкілясь.
Брезкулька, -ки, ж. Бубенчикъ, привѣшиваемый къ ушамъ лошадей. Коли чує, торохтить щось ззаду з дзвониками да з брезкульками.
Враженний, -а, -е., Ув. отъ вражий.
Дичина́, -ни́, ж. Дичь. Не ловилася, бач, мені риба, та й дичини, було, не гурт то потраплю піймати.
Кійло, -ла, с. Ковыль, Stippa pennata. Ой по горі, по горі, там Грицюхно ходить, там біле кійло косить та коню свойму носить.
Магна́т, -та, м. Магнатъ. А магнати палять хати, шабельки гартують.
Обчастувати, -ту́ю, -єш, гл. Поподчивать (водкой). Обчастувавши, хазяїн... Уже всіх багатших обчастували.
Розставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розставити, -влю, -виш, гл. Разставлять, разставить. Наймички бігали, розставляючи тарілки. Стій но, жінко, я побачу, чи не впало що в кіш, що рано розставив.
Хававкання, -ня, с. Крикъ перепела.
Щастя, -тя, с. Счастье. В щасті не без ворога. Грошей багацько, а щастя мало. щастя-доля. Счастливая судьба. Нивоньку об'їжжає, щастя-доленьку має, рано з поля збірає. Ум. щастячко.