Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Глибати, -баю, -єш, гл. Тяжело махать крыльями, медленно летѣть.
Зіхо́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. зійтися, йду́ся, -дешся, гл. 1) Сходиться, сойтись вмѣстѣ. Чи не зійдемося, чи не зострінемося хотя голосочком. Мет. 60. Кому на горе ідеться — велика дірка, та мала латка: і туди тягни, і туди тягни, — не зіходиться. Ном. № 1692. 2) Подниматься, подняться. Зараз ся зійшла вітровая хвиля. Гол. І. 183.
Мере́гий, -а, -е. Бурый съ темными полосами (о масти).
Натякати, -ка́ю, -єш, сов. в. натякнути, -кну, -не́ш, гл. Намекать, намекнуть. Ге! сказав він: ви обидві дещо проминули: тільки про їду й напиток сяк-так натякнули. Мкр. Н. 34.
Підкидання, -ня, с. Подбрасываніе, подкидываніе.
Підсідати, -да́ю, -єш, сов. в. підсісти, -ся́ду, -деш, гл. Поддѣвать, поддѣть, причинить вредъ. Підсів мене сей рік. Мир. Пов. II. 54.
Позмочувати, -чую, -єш, гл. Измочить, смочить (во множествѣ).
Скрипіти, -плю́, -пи́ш, гл. 1) Скрипѣть. На нозі сапян скрипить, а в горшку трясця кипить. Ном. № 11191. 2) Скрежетать. Василь як спить, скрипить зубами. Терск. обл. 3) Играть на скрипку. Пан узів скрипку, зачів скрипіти, а богом з жінков і родійов пішли в данец. Гн. II. 177.
Стовп, -па, м. 1) Столбъ, столпъ, колонна. К. Іов. 19. Шух. І. 76. Удівонько молода, та де в тебе стовпи, та де в тебе стовпи коня прив'язати. Н. п. 4) Столбъ, столбикъ какъ составная часть различныхъ машинъ: въ верклюзі, мяльниці, олійниці, походячій ступі, токарні и пр. Шух. І. 162, 163, 187, 305, 306. Вас. 159. 3) Сшитыя части невода длиной 100 — 150 саж. Вас. 185. 4) Основной капиталъ. Стовпа й проценту не брали три роки. Лебед. у. 5) Родъ дѣтской игры. Ив. 48. Ум. стовпчик, сто́впчичок.
Тьвахнути, -ну, -неш, гл. Стибрить, сцапать. Покинув чоботи на дворі, там їх хто ще тьвахне. Зміев. у.