Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блиснути, -ну, -неш, гл. 1) Блеснуть, сверкнуть. Блиснем шаблями, як сонце з хмарі. Чуб. І
Закача́ти, -ся. Cм. закачувати, -ся.
Збі́рня, -ні, ж. Комната, гдѣ собирараются на сходку. Нѣжин. у.
Звели́чити 1, -чаю, -єш, гл. Почтить, оказать честь; восхвалить. Грин. III. 495. Як же ж можна щоб не звеличати його. Н. Вол. у. Ми ж тебе, Оксанко, звеличаємо. Грин. III. 48.
Підпухати, -ха́ю, -єш, сов. в. підпух(ну)ти, -ну, -неш, гл. Припухать, припухнуть.
Поженитися, -нимося, -теся, гл. Жениться (о многихъ); вступить въ бракъ. Ну, тепер ми всі поженились, — як би нам шуряка оженить. Рудч. Ск. І. 86. От поженились вони собі (дівка й парубокъ). Чуб. II. 546.
Попримуровувати, -вую, -єш, гл. Сдѣлать каменныя пристройки.
Правдонька, правдочка, -ки, ж. Ум. отъ правда.
Спротивити, -влю, -виш, гл. Возбудить противъ, возстановить. Драг. 40.
Челядницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный слугѣ, работнику.