Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

охвицерський

Охвицерський, -а, -е. Офицерскій. Чуб. V. 1010.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХВИЦЕРСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХВИЦЕРСЬКИЙ"
Герун, -на, м. 1) Волъ съ короткими тупыми рогами. Лохв. у. 2) Кувшинъ съ отбитымъ верхомъ. Лохв. у.
Зом'яти, -мну, -неш, гл. = зімнятиЗомняв на кабаку. Ном. № 3960.
Киянин, -на, м. Кіевлянинъ. Ой кияне, кияне, панове громада! ЗОЮР. І. 4.
Намену́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Начать говорить, открыть ротъ, заикнуться. Мені слова промовить не вільно при батьку: тілько наменусь — усі моргають, що треба мені за язик вкуситися. МВ. ІІ. 86.
Підтягач, -ча, м. Ремень, которымъ сапожникъ притягиваетъ матеріалъ къ колѣну. КС. 1890. VII. 101.
Подолянка, -ки, ж. Жительница Подолья. Ой не жаль мені дівки подолянки, но жаль мені червоної китайки. Чуб. V. 1199. Ум. подоляночка. Три подоляночки — всі три сестроньки. АД. І. 87.
Роздоріжжя, -жя, с. Перекрестокъ, распутье. Ушиц. у. Чуб. І. 95, 97. Знайшли осля знадвору на роздоріжжю. Єв. Мр. XI. 4. Іде на роздорожжя, де три дороги сходяться. Драг. 56.
Самокритка, -ки, ж. = покритка. Конот. у.
Торопало, -ла, об. 1) = торо́па. 2) Болтунъ, говорунъ. Шейк. Вх. Зн. 70.
Шпет, -ту, м. = шпета. до шпе́ту. Какъ слѣдуетъ, красиво. Чоботи щоб були до шпету. Конот. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОХВИЦЕРСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.