Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

охайлучити

Охайлучити, -чу, -чиш, гл. Ополоть, очистить отъ вѣтвей = охаючити. Треба цю щепу охайлучити. Пр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 78.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХАЙЛУЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХАЙЛУЧИТИ"
Буки-барабан-башта. Чепуха, чушь, нелѣпица. Та се так, не во гнів сказати, — буки-барабан-башта, шануючи Бога й вас. Котл. Н. П. 399.
Висліджування, -ня ср. Выслѣживаніе.
Завда́ти Cм. завдавати.
Замолодикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Начать жизнь парня, холостого человѣка.
Заморя́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. замори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Уставать, устать, утомиться. Аж заморився від натуги, а все таки не зворухнув торби. Стор. МПр. 7.
Повіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. повірити, -рю, -риш, гл. 1) Давать, дать въ долгъ. Вона мене здавну знає, мед-горілку повіряє. Чуб. V. 1033. Шинкарочко молода, повірь меду і вина. Чуб. V. 201. 2) Довѣрять, довѣрить. І наймичка у нас була хороша, а не повіряла (мати дітей) на неї. Г. Барв. 51.
Полатати, -та́ю, -єш, гл. 1) Починить, положить заплаты. Хлопець у свитині полатаній. Шевч. 176. 2)боки. Побить, отколотить. Кийом боки полатали. Грин. III. 620.
Попідпливати, -ваємо, -єте, гл. Подплыть (во множествѣ).
Пуцка, -ки, ж. Membrum virile. Вх. Уг. 264.
Утеряти, -ряю, -єш, гл. Утратить, потерять, лишиться. Та втеряла вчора вечір, втеряю й тепера. Мет. 98. Свою красоньку втеряла. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОХАЙЛУЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.