Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баламут, -та, м. 1) Возмутитель, нарушитель душевнаго покоя, обольститель. Чуб. V. 398. Баламуте всього світа, баламутиш мої літа: як приїдеш, мене любиш: як поїдеш, то й забудеш. Н. п. 2) Знахарь. Чуб. III. 193. 3) Рыба: макрель, Scombres scombrus. Черном. Вх. Пч. II. 21.
Годинарь, -ря, м. Часовщикъ. Угор.
Запита́ти, -ся. Cм. запитувати, -ся.
Корзати гл. Плести, морщить (въ работѣ). Мнж. 182.
Мерзлува́тий, -а, -е. Немного примерзшій.
Намену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Намекнуть, напомнить; вспомнить. Далі вже й наменути на сю річ боявся, — мов не бачить нічого, не чує. МВ. (О. 1862. III. 60). Намене на те, що не йди за його, — унучечка у гнів та у плач. МВ. (О. 1862. III. 47).
Незвиклий, -а, -е. Непривыкшій.
Подешевити, -влю, -виш, гл. Продешевить.
Самокритка, -ки, ж. = покритка. Конот. у.
Скопердин, -на, м. Родъ, игры.