Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бугайок, -йка, бугайчик, -ка, м. Ум. отъ бугай.
Великотерплячий, -а, -е. Многотерпѣливый. Бог великотерплячий. Васильк. у.
Дармува́ти, -му́ю, -єш, гл. Быть безъ употребленія. Чи в тебе ця сокира дармує? позич її на час. Нема нікде кавал землі, аби дармувала. Гол. ІІІ. 41.
Дя́дечко, -ка, м. Ум. и ласк. отъ дядько.
Затеса́ти. Cм. Заті́сувати.
Конечне нар. 1) Непремѣнно, неизбѣжно. Вони почули, що за пшеницею треба конечне йти в двір фараонів. Опат. Любилося двоє дітей сердечне, присудив Господь розлучити конечне. Грин. III. 251. 2) не конечне. Не совсѣмъ, не очень. Не конешне вона влюбляла, як до чоловіка трапиться гість. МВ. (КС. 1902. X. 143).
Піснечка, -ки, ж. Ум. отъ пісня.
Помоскалитися, -люся, -лишся, гл. Обрусѣть.
Фалатє, -тя, с. соб. Лохмотья. Желех.
Щина, -ни ж., также и во мн. ч. щини. Урина. Желех. ЕЗ. V. 188.