Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вельмий, -а, -е. = великий. Боже єдиний, Боже вельмий! Тепер увесь світ на хабарові стоїть. Кіевск. у. Святий Боже, святий вельмий, змилуйся над нами. Кіевск. у. Дощ іде, та не вельмий. Васильк. у.
Залі́ззя, -зя́, с. Желѣзныя части плуга. Купив плуг, лишень деревінь, а заліззя треба ще. Камен. у.
Зіпрі́ти, -рію, -єш, гл. Вспотѣть.
Керлиба, -би, ж. = сиворотка. Шух. І. 213.
Кощок, -ка, м. Собачка ружейная, спускъ. Шух. І. 229.
Наточувати, -чую, -єш, сов. в. наточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Нацѣживать, нацѣдить (изъ бочки). У нас у дворі є багато бочок з оливою, пійшла та й наточила. Рудч. Ск. II. 151. 2) Просѣивать, просѣять сквозь решето (зерно).
Прогорнути Cм. прогортати.
Рядна, -ної, ж. Условіе, договоръ. На корогвах уговір-рядну писали. Дума.
Скуп, -пу, м. Плата, вознагражденіе; взятка. Хвершал за лікарство бере скуп. Лохв. у. Одно скуп беруть з людей дяки за науку, а наука та.... Лебед. у. Бере скуп з людей посередник. Канев. у.
Усочок, -чка, м. Ум. отъ ус.