Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурдюг, -га, бурдюк, -ка, м. = бордюг 1. Чуб. V. 1086. О. 1862. X. 44. Вх. Зн. 4. Їхав чоловік рябими волами та найшов бурдюг з пирогами. Ни. Ніхто не наливає нового вина в старі бурдюки. Св. Мр. II. 22. Бурдюки бити. Шалить. Ум. бурдюжок. Вх. Зн. 4.
Двої́тися, -ю́ся, -ї́шся, гл. Раздваиваться. Зміевск. у.
Де́ржавський, -а, -е. Помѣщичій, владѣльческій. А ворота у Череваня не простиї, а державськиї. К. ЧР. 5.
Запомага́ння, -ня, с. Помощь, вспомоществованіе. К. МБ. XI. 153.
Кияка, -ки, ж. Ув. отъ кий.
Окрашати, -ша́ю, -єш, сов. в. окраси́ти, -шу́, -сиш, гл. Украшать, украсить. А чим поле окрашене: чи лугами, чи берегами? Н. п.
Парубчина, -ни, м. = парубок. А дівчину парубчина давно виглядає. О. 1861. XI. 42.
Перешугнути, -ну́, -не́ш, гл. Перелетѣть сразу.
Пошвендати, -даю, -єш, гл. Пошляться, побродить.
Убіральник, -ка, м. Снарядъ для сниманія шерсти съ кожи (у кожевниковъ). Вх. Зн. 5.