Вициганити, -ню, -ниш, гл. Выманить; выклянчить.
Діву́нка, -ки, ж. Раст. Gallium verum. Cм. Бобачик.
Дробелячів'Я, -в'я, с. соб. Овцы и козы.
Же́рдка чаще же́ртка, -ки,, ж. 1) Вѣшалка для платья въ сельскихъ хатахъ: жердь, за оба конца веревками подвѣшенная къ потолку вдоль задней стѣны надъ полом (нарами для спанья). Жердка бываетъ и въ коморі. Я музикантів для простору на піл під жертку помістив. Стала доставати собі в коморі з жертки що мали кращого про велике свято. 2) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. 3) Въ ралѣ: жердь, къ переднему концу которой прикрѣплено ярмо, а къ заднему (съ разсохой) — колода съ зубьями. Ум. же́рдочка.
Инчий, -а, -е. = инший. Поведу, каже... у инче царство.
Пекарювати, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься хлѣбопеченіемъ.
Попідсмикувати, -кую, -єш, гл. Поддернуть, подобрать (во множествѣ).
Снувавка, -ки, ж. = оснівниця. Части ея: побе́дрини (горизонтальныя стороны), колу́драбки (вертикальныя стороны), чопи́ (колышки).
Солодючка, -ки, ж. Родъ дѣтской игры.
Спорохнавіти, спорохнявіти, -вію, -єш, гл. Сгнить, превратиться въ пыль, въ труху (напр. о деревѣ). Спорохнавіла груша.