Гайтта! меж. Гайта.
Заревти́, -ву́, -ве́ш, гл. 1) Заревѣть, издать ревъ. Лев заревів. Арена звірем заревла. Ой заревло на порозі телятко. Пекельнеє свято по всій Україні сю ніч зареве. Море повстало і заревло. . Зашуміла вода й заревла. Заревла страшенна буря. Заревли великі дзвони. І знову ліри заревли. 2) Заревѣть, заплакать. Пройшла уже й Покрова, — заревла дівка як корова.
Лоба́тий, -а, -е. Имѣющій большой лобъ. Світилка лобата, а сваха горбата. Ум. лобатенький.
Облямуватися, -муюся, -єшся, гл. Окаймляться. Облямувалось берегами широке озеро.
Одіржини, -жин, ж. мн. Очески конопли, остающіеся на гребнѣ или крючкахъ при расчесываніи.
Перинний, -а, -е. Относящійся къ перинѣ.
Пестраки, -ків, мн. Веснушки.
Піспа, -пи, ж. 1) Мучной отваръ съ мѣломъ для побѣлки стѣнъ. 2) Мучной отваръ для квашенья яблокъ. Добрі у вас яблука, мабуть у піспі мочені?
Покміть, -ти, ж. Признакъ, примѣта.
Рочистий, -а, -е. Годовой, бывающій разъ въ году. Ішлося вже до Різдва. Рочисте свято клопотало кожну семю.