Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

отроба

Отроба, -би, ж. Поносъ. Волын. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТРОБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТРОБА"
Англі́єць, -лі́йця, м. Англичанинъ. Желех.
Биндовий, -а, -е. Ленточный.
Горіне́ць нар. Вверхъ лицемъ, навзничь. Угор. Он в тотій труні горінець лежит. Драг. 268.
Дик, -ка, м. Дикій кабанъ. Чуб. Вх. Пч. II. 7.
Забли́мати, -маю, -єш, гл. 1) Замерцать, тускло засвѣтить. 2) Заморгать. Заблимала очима.
Заскварча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = зашкварчати. ЗОЮР. II. 18.
Куснути Cм. кусати.
Позасмолювати, -люю, -єш, гл. Засмолить (во множествѣ). Мабуть дороге дуже вино, що пляшки позасмолювані. Кіевск. у.
Пообчищати, -ща́ю, -єш, гл. Обчистить, очистить (во множествѣ).
Прус, -са, м. 1) Насѣк. прусакъ. 2) Пруссакъ, житель Пруссіи. Шух. І. 183. Ізвоював москаль пруса. Лукаш. 69.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОТРОБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.