Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

остуджувати

Остуджувати, -джую, -єш, сов. в. остудити, -джу, -диш, гл. Остуживать, остудить, охладить. Якими зіллями бідне серце моє остудити. Г. Барв. 394. Як Бог творив землю, то єї перше варив, а послі разом остудив. Чуб. І. 39.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТУДЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТУДЖУВАТИ"
Балія, -лії, ж. Родъ низкой и широкой кадки для мойки бѣлья. Шейк. Черниг. у. У нас нема балії, ми в ночвах сорочки оджимаєм. Кіевск. у. Ум. балійка.
Булава, -ви, ж. 1) Булава, знакъ гетманскаго достоинства, Оттогді то козаки бобре дбали, бунчук, булаву положили, берися Хмельниченка на гетьманство настановили. Дума. До булаті треба голови. Посл. 2) = кийок. Грин. III. 667. Мужик прийшов до вовка: лусь, лусь кийком. А лисичка... каже вовкові: «Крути-верти, вовчику, головою, щоб не поцілив сучий син булавою. Рудч. Ск. І. 21. Ум. Булавка. Ном. № 3944. Булавочка. Чуб. V. 1086.
Лі́карка, -ки, ж. Лѣкарка. Не я лікарка, сам Господь лікар. Чуб. І. 134. Ум. лікаронька, лікарочка.
Марнота́, -ти, ж. 1) Суета, суетность. Угор. 2) Малость, ничтожная вещь.
Ментре́га, -ги, ж. Бунтъ, безпорядокъ, замѣшательство.
Напіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. напе́рти, -пру́, -пре́ш, гл. Напирать, напереть. Напор на мня, як дуч на теля. Ном. № 13245. Із-за Дніпра напірає дурний Самойлтич. Шевч. Як на осиці лист, тремтить млинок од хвилі. Вода напре, — дивись — то вискочив гвіздок, то паля тріснула, то заставку розбило, а далі і знесло млинок. Греб. 384.
Настоящий, -а, -е. = справжній. Настояща козачка. МВ.
Побій, -бо́ю, м. 1) Бой, побоище. Ти, пане козаченьку, не продавай мене, не продавай мене, спогадай на себе, як ми з тобою да були в побою: в первому побою із татарами, в другому побою у Німещині, в третьому побою у Турещині. Як побили нас пополам з татарми, як прогнали нас до тихого Дунаю. Н. п. 2) Побои. Я б не хотів і десяти карбованців за оцей побій. Екатер. у. Се було скоро після того, як стався той побій з нею, як її побито. Екатер. у. З) Крыша, кровля. Шух. І. 92, 116, 117. Вх. Зн. 50. Комори, стайні — усе під побоями. Федьк. 4) стати побоєм. Осадить городъ? Сам звів корогву та й берегом пішов, став побоєм перед Хотином. Чуб. III. 295. ставати до побою, піти до побою. Идти въ бой. Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою. Гол. І. 22. А як пішов до побою, все військо побідив. Гол. Ум. побоєць. Гол. І. 61.
Пошанівок, -вку, м. 1) = пошанівка. Як у пошанівку, то рукавиць цих з вас стане на три роки. Н. Вол. у. Та цею бочкою можна возити років з вісім, а в добрий пошанівок, то й на десять стане. Брацл. у. 2) Уваженіе. Жиш одна душа у неї мала й ласку і пошанівок. Федьк.
Сутісок, -ску, м. Очень узкая, тѣсная улица, тѣсный проходъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСТУДЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.