Бражечка, бражка, -ки, ж. Ум. отъ брага.
Верхівень, -вня, м. Верховой, всадникъ. Приїхали ті верхівні. Учора два верхівні бігло за возом.
Вижинати, -на́ю, -єш, сов. в. вижати, -жну, -неш, гл. Сжинать, сжать. Ой тоді я снопи зв'яжу, як житечко вижну.
Гурто́м, нар. 1) Совмѣстно, общими силами. Гуртом затівали. Піймали щуку молодці, та в шаплиці гуртом до суду притаскали. 2) Оптомъ. Купуйте все гуртом.
Ковта́ти, -та́ю, -єш, одн. в ковтну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Глотать, глотнуть. Мовчав він, мовчав, тілько знай сльози ковтає. Бідна Леся мабуть добре ковтнула знахарчиного зілля од переполоху. сли́нку ковта́ти. Видѣть, какъ другіе ѣдятъ, а самому не имѣть возможности. Нашому теляті лиш слинку ковтати. Употребляется и въ болѣе широкомъ значеніи: не имѣть возможности сдѣлать желаемаго въ то время, какъ другіе дѣлаютъ.
Крихкий, -а́, -е́ Хрупкій, ломкій. Ум. крихке́нький.
Припадком нар. Случайно.
Скаженина, -ни, ж. Бѣшенство.
Стая, стаї, ж.
1) Жилище гуцульскихъ пастуховъ въ полонинах. — 187. Там в стаї ватаг на флояру грає.
2) Рядъ. Стая кіп.
3) = ліса 2.
Чотирогранястий, -а, -е. Четырехсторонний. По самій середині міста чотирогранястий пляц, де місто стає.