Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

остуда

Остуда, -ди, ж. 1) Простуда. Вона йому раз язичок піднімала, удруге остуду знімала. Кв. II. 138. 2) Темножелтыя пятна на лицѣ беременной женщины. Чуб. І. 124. О. 1861. X. 48. 3) Растеніе Tanacetum vulgare. Шух. І. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТУДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТУДА"
Бутинник, -ка, м. = бутинарь. Желех.
Джу́клити, -клю, -лиш, гл. Жадно пить. Оце риби наївся, а потім джуклив, джуклив воду. Кіевск. у.
Допекти́ Cм. допікати.
Марнотра́тний, -а, -е. Расточительный.
Пооб'язуватися, -вуюся, -єшся, гл. = пообв'язуватися.
Присід, -ду, м. Присѣстъ. За їдним присідом вечера з обідом. Ном. № 11972.
Сором'яжливо, сором'яжно, сором'язливо, нар. = соромливо.
Характерник, -ка, м. Чародѣй, колдунъ. К. ЧР. 151. Шевч. 363. Став я шукать знахарів та усяких характерників. Стор. МПр. 41.
Шепотання, -ня, с. Шепотъ, шептанье. Мир. Пов. І. 137.
Штопка, -ки, ж. Родъ банки. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСТУДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.