А́рідник, -ка, м. Чортъ. Арідник го знає! — Чортъ его знаетъ.
Доїзди́ти, -джу́, -ди́ш, сов. в. дої́хати, -ї́ду, -деш, гл. 1) Доѣзжать, доѣхать, подъѣзжать, подъѣхать. Не доїздячи верстов зо дві чи зо три до Києва, взяли вони у ліву руку. Не доїздячи Солодьків, коршма стоїть. 2) Наѣзжать, наѣхать. Ой як узяли наші чумаченьки з під байраку виходити, ой як узяли вражі здобишники частом до нас доїздити. 3) Дої́хати кінця́. Насолить. А вже я тобі доїду кінця!
Жерстяни́й, -а́, -е́. Жестяной. Купив собі самуварчик отой білий жерстяний. Затрубили у жерстяний ріг у гетьманськім дворі.
Засмачи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Приправить (кушанье). Куліш пісний. Чом же ти його не засмачила?
Муче́ння, -ня, с. 1) Мученіе. 2) — боже. Страсти Господни. Одну пісню о Божім рождению, другу — о Божім мученню.
Непогодний, -а, -е. Ненастный.
Перепіти, -пію, -єш, гл. = переспівати. Ой що вміли, перепіли, — співайте сами.
Пооблямовувати, -вую, -єш, гл. Окаймить (во множествѣ).
Хімлушечка, -ки, ж. Ум. отъ хімлушка.
Шепотати, -чу́, -чеш, гл. = шептати. Гай шепоче, гнуться лози.
