Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

остривний

Остривний, -а, -е. Точильный. Остривний камінь. Вх. Зн. 45.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТРИВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТРИВНИЙ"
Анция́ш, -ша, м. = Анци́христ. Бодай тя анціяш побіл! Вх. Уг. 245.
Бичова, -ви, ж. Припрягиваніе добавочныхъ лошадей или воловъ. Шейк.
Випас, -су, м. Пастбище, подножный кормъ. Випаси добрі.
Заграни́чити, -чу, -чиш, гл. Опредѣлить, указать границу.
Культурник, -ка, м. Распространитель культуры; культурный человѣкъ. Забудь навіки путь хижацтва скверний і до сем'ї культурників вертайся. К. ХП. 73.
Падалець, -льця, м. = веретільник, Anguis fragilis. Вх. Пч. І. 16.
Посілля, -ля, с. Усадьба. Старе посілая, де жив батько, меншому братові досталось. Борз. у.
Сиротюк, -ка, м. Сирота. Желех.
Хахульки Cм. хахольки.
Шкарка, -ки, ж. = щілина. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСТРИВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.