Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виклеїти Cм. виклеювати.
Виліт, -ту, м. 1) Вылетъ. 2) Отлетъ. Соколонько та на вилеті, козаченько та на виїзді. Мет. 179.
Висівати, -ва́ю, -єш, сов. в. висіяти, -сію, -єш, гл. 1) Расходовать, израсходовать на сѣяніе. А бідний мужик і не висіяв тієї пшениці — стілько було, стілько й єсть. Грин. ІІ. 147. Ой на горі вітер віє, подолянка руту сіє, сіє, сіє, висіває. Голов. 2) Усѣвать, усѣять. 3) Просѣвать, просѣять.
Госпо́дній, -ня, -нє Господній, Божій. То серце щебече Господнюю славу. Шевч. 9.
Дре́ґес, -са, м. = дриґез. Він кладе дреґес за губу.
Заме́люватися, -лююся, -єшся, гл. Завираться. Він уже замелюється. Харьк. у.
Зубка, -ки, ж. Порода лука съ маленькими продолговатыми луковицами. Вас. 203.
Імовірно нар. Довѣрчиво.
Неговіркий, -а́, -е́ Неразговорчивый.
Чалитися, -люся, -лишся, гл. Вости компанію, водиться. Хто їх зна, як вони живуть собі, ті шалопути і що вони собі роблять на бесідах. Я до них не чалюсь. Павлогр. у. Дениса хлопці побили за те, що він до них не чалиться. Сквир. у.