Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Волочище, -ща, с. Тасканіе за волосы. Як би піймав на кавунах, то б зробив йому добре волочище. Волч. у. (Лобод.).
Го́чі, -чей, с. мн. = Очі. Двоє нас, як гочій в лобі. Ном. № 9402.
Зарі́внонар. Поровну, ровно, наравнѣ; одинаково; все равно. Укупі грались (панич та лакей — діти) і усе у них зарівна. Мнж. 70. Каждого зілля узяти зарівно. Вона ділить все зо мною — зарівно щастя з бідою. Чуб. V. 519. Йому зарівно, чи дома, чи ні. Камен. у. Коли не Галя, то хай і... Варвара буде, а я зарівно пропав, бо не буду любити. Св. Л. 319.
Качатко, -ка, с. Ум. отъ кача.
Кашник, -ка, м. Горшокъ для каши. Наставила кашник з водою. Кв. Ум. кашничок. Мнж. Ск. 181.
Кобилинець, -нця, м. Конскій пометъ. Вх. Уг. 245.
Мила́й, -лая, м. Родъ хлѣба. Ном. № 7570.
Миротво́рець, -рця, ж. Миротворецъ, примиритель. Блаженні миротворці, бо такі синами Божими зватимуться. Єв. Мт. V. 9.
Невільничок, -чка, м. Ум. отъ невільник.
Чорнюха, -хи, ж. = чорнявка. Ой дівчино чорнюхо, люблю тебе, псяюхо. Гол. II. 197.