Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вітцевий, -а, -е. = батьків. Желех.
Воскобійник, -ка, м. Воскобойникъ, воскобой и хозяинъ воскобойни.
Доборо́тися, -рю́ся, -решся, гл. Окончить бороться, — борьбу. Доборолась Україна до самого краю. Шевч. ІІ. 69.
Невимовно нар. 1) Невыразимо, несказанно, неизреченно. Левиц. Пов. 139. 2) Безотговорочно, безусловно. Говів, Богу невимовно. Ном. № 132. Богу невимовно — свічку купила, панахиду поставила, та й усі гроші розійшлись. Ном. № 8377.
Нововірний, -а, -е. Относящійся къ новому ученію. Нововірні оповідання про світ широкий, про науку правди. К. Бай. 135.
Повіджинати, наю, -єш, гл. Сжать за долгъ (многимъ). У кого позичали, — всім повіджинали.
Пообіймати, -ма́ю, -єш, гл. Обнять (многихъ).
Ровта, -ти, ж. Отрядъ войска. А ймуть ровти ізбірати, за нами гонити, а ми будем з файнов любков мед горівку пити. Лукаш. 136.
Рум'янець, -нця, м. Румянецъ. А в рум'янцю така сила, що всі квіти погасила. Чуб. V. 38.
Туманний, -а, -е. Туманный.