В'юн, -на, м. 1) Рыба вьюнъ. Колись щука застукала в'юна у такім куточку, що не було куди йому втікати. 2) Названіе вертляваго, живого вола.
Груше́вий, -а, -е. Грушевый. Грушевий квас, грушева палиця.
Дзеренча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Деренчати.
Злякнутися, -кну́ся, -не́шся, гл. = злякатися. Вона злякнулася його. Ти, Ляше, злякнеш і з коня впадеш, сам присиплешся землею.
Зорвати, -рву, -рвеш, гл. = зірвати, -ся. Що маковку зорву — друга буде, а матінка умре, — я й загину. Як з гіллі зорвався.
Музи́ка, -ки 1), ж. Музыка. Троїста музика йграє що є духу. 2) м. Музыкантъ. Пропустіть, пропустіть — музики йдуть. 3) м. Охотникъ. О, я замолоду був великий музика до горілки. Ум. музиченька. Наймай музиченьки.
Нявчати, -чу, -чи́ш, гл. Мяукать. І в голос, мов кішки, нявчать.
Орляка, -ки, м. Большой орелъ. Тихо знявсь орляка з скелі, сизі крила роспустив.
Помірятися, -ряюся, -єшся, гл. Смѣриться.
Стенатися, -на́юся, -єшся, сов. в. стену́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Встряхиваться, встряхнуться, рвануться. Ото він став навколішки, стенувся, — сириця так і тріснула. Стенулась од його бігти. 2) Вздрагивать, вздрогнуть, дрогнуть. Стенулися кватирочки, як сіли світилочки; не так ще стенуться, як пива напються. Молода йде із дружками і не стенеться! Іде, як пава пливе. Ой лугами йду, — луги розвиваються, берегами йду, — береги стенаються. О водѣ: стенутися — всколыхнуться. Іно ввійшов у воду цавком, море стенулося і затопилося всьо.
