Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Залі́зо, -за, с. 1) Желѣзо. Їсть, як іржа залізо. Ном. № 2723. 2) мн. Цѣпи, оковы. На суд твій праведний прийти, в залізах руки принести. Шевч. 58. Навіть залізами ніхто не міг його зв'язати. Єв. Мр. V. 3. Ум. залі́зце. Ном., стр. 284, № 1858.
Злющий Cм. злючий.
Їхатоньки гл. ум. отъ ї́хати. Марисини три брати коники сідлают, гдесь їхатойки мают. Н. п.
Карук, -ка, м. и пр. Cм. карюк и пр.
Мрі́тися, мрі́юся, -єшся, гл. 1) = мріти. По степу росяному шлях мрівся. МВ. (О. 1862. І. 77). 2) Мерещиться, грезиться. Небозі сонечко мріється, — воно ж зрадніло, та й справді гріється. Ном. № 6402.
Нао́пуль нар. На половину. Чуб. VII. 551.
Песій, -я, -є. Собачій. Великого роду, а псього ходу. Ном. № 2909. Песся мати не загине. Ном. № 5308.
Сажовий, -а, -е. Выкормленный въ сажі. Ні, добродію, гуси не сажові, надвірні.
Соболь, -ля, м. Соболь — животное, а также соболій мѣхъ. КС. 1882. IX. 416. Візьми шубу з оксамиту, соболями підшиту. Лукаш. 144. Употр. какъ ласкат. слово. Козаченьку, мій соболю, візьми мене із собою. Чуб. V. 84.
Стрільнути, -ну, -неш, гл. = стрельнути. У Глухові, у городі, стрільнули з гармати. Макс.