Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безсилочка, -ки, ж. Ум. отъ безсилка.
Буковинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ буковина 1, 2. Шух. І. 177. Буковинка сі розвила. Шух. І. 197. 2) Жительница Буковины. Ум. буковиночка, буковинонька.
Заворуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Зашевелить.
Прислухатися, -ха́юся, -єшся, сов. в. прислухатися, -хаюся, -єшся, гл. Прислушиваться, прислушаться. А к славі не прислухаюсь, то й гадки не маю. Мет. 87. Вони будуть прислухаться — з ким буду стояти. Чуб. V. 262.
Приязнувати, -ную, -єш, гл. Относиться пріязненно, дружественно; дружить.  
Росполохати Cм. росполохувати.
Росп'яття, -тя, с. 1) Распятіе (дѣйствіе). Повели його на роспяття. Єв. Мт. XXVII. 31. 2) Распятіе (образъ распятаго Христа ка картинѣ или крестѣ). У церкві стояло роспяття угорі. Черниг. г.
Таліг, -га?, м. Телѣга? Гол. III. 247.
Упокійний, -а, -е. Спокойный. Упокійної, святої землі не побачить. К. Псал. 221.
Хитрити, -рю́, -риш, гл. = хитрувати. Пан Турн тут на слизьку попав! виляв, хитрив.... Котл. Ен.