Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орандарський

Орандарський, -а, -е. = орендарський. Орандарські діти. Грин. III. 692.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРАНДАРСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРАНДАРСЬКИЙ"
Ваготіння, -ня, с. Тяготѣніе. Ньютон назвав цю силу ваготінням. Ком. І. 57.
Глипнути, -ну, -неш, гл. Однокр. отъ глипати. Глянуть. А дівчина — чорні очі — глипла доокола. Федьк. І. 25.
Ґа́врати, -раю, -єш, гл. Сильно кричать, орать. Вх. Зн. 12.
Лузавий, -а, -е. ? По чім ти пізнала, ща нас так назвала? — По кониках лузавих, сіделечках червоних. Чуб. V. 965.
На́дмір II, надмі́ру, нар. Чрезмѣрно.
Підгайстер, -тра, м. = підгейстер.
Пожалити, -лю, -ли́ш, гл. Пожалить, изжалить. Як би на кропиву не мороз, вона б всіх людей пожалила. Ном. № 3825.
Росточити, -ся. Cм. росточувати, -ся.
Усмолювати, -люю, -єш, сов. в. усмоли́ти, -лю, -лиш, гл. Осмоливать, осмолить.
Усю́січко, нар. = Усю́сінько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОРАНДАРСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.