Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гонча́рство и ганча́рство, -ва, с. Горшечное ремесло. О. 1862. V. 20. Шух. І. 259.
Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. Ум. дрівця́. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160.
Дя́тини, -тин, ж. мн., также Ум. дятинки. Обычай: на третій день Христова Воскресенія, послѣ обѣдни раздавать бѣднымъ куски освященныхъ пасхи, мяса, колбасъ и яйца. О. 1862. І. 55. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Знаменитий, -а, -е. = знакомитий. Миколай імня знамените. Чуб. І. 169.
Иржавіти, -вію, -єш, гл. = ржавіти.
Колінечко, -ка, с. Ум. отъ коліно.
Команка, -ки, ж. = команиця. Желех.
Лупеса́ти, -са́ю, -єш, гл. Лупить, облупливать, сдирать (кожу, кору, скорлупу). Желех. Вх. Зн. 34.
Самоукий, -а, -е. Самъ учившійся. Желех.
Стрівожити, -жу, -жиш, гл. Встревожить.