Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бутати, -таю, -єш, гл. Гордиться, спесивиться, фордыбачить. Бутає, як телі на мотузку. Фр. Пр. 131. Коби не бутав, то би ноги не зламав. Фр. Пр. 131.
Бутурма, -ми, ж. 1) = здирок. Вас. 157. Cм. бурда. 2) Обрѣзки мездры, склеенные и спрессованные въ листы, — употребляются для каблуковъ въ простыхъ сапогахъ. Вас. 162.
Гуркотли́вочка, -ки, ж. Ласкат.: воркующая. Чи забула, голубонько-гуркотливочко, чого бігла сюди? МВ. ІІ. 114.
Ґарлина, -ни, ж. Пукъ соломы, приготовленный для крыши. Бѣл.-Hoc.
Забе́йкати, -каю, -єш, гл. Замочить, заболтать. Бач як штани забейте. Харьк.
Земля́к, -ка́, м. 1) Землякъ. 2) Жаба, Bufo. Вх. Пч. І. 16.
Кілля, -ля, с. соб. отъ кіл. 1) Колья. Прославився на Вкраїні ще козак і Гонта, що сажав жидів на кілля рядом поверх плота. Ном. № 672. Инший на ярмарок брався, инший у гай по кілля. К. ЧР. 67. 2) Приготовленныя для постройки части ствола дерева — самыя верхнія, длиной но 5 — 6 метровъ. Шух. І. 88.
Піддубень, -бня, м. Родъ грибовъ, Boletus calopus. Анн. 66.
Пристай, -тая, м. Тотъ, который къ чему либо пристаетъ, присоединяется. Желех.
Умісити Cм. умішувати.