Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опірці

Опірці нар. Опираясь. опірці ходити. Ходить, опираясь на разные предметы. Опірці по хаті ходе. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 57.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПІРЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПІРЦІ"
Берегівка, -ки, ж. пт. стрижъ, Hirundo riparia. Вх. Уг. 227.
Бундзик, -ка, м. Ум. отъ бундз. Во 2-мъ значеніи употребляется какъ прозвище для рекрутовъ, которыхъ сильно стригли въ прежнее время. Відобрали го до бундзиків. Фр. Пр. 129.
Гоні́ння, -ня, с. Гоненіе. Шух. I. 227.
Латити, -чу, -тиш, гл. Прибивать къ стропиламъ лати. Камен. у. Латитсє хата. Вх. Зн. 31.
Невважність, -ности, ж. Невнимательность.
Оленка, -ки, ж. Родъ жука: бронзовка золотистая. Золотою оленкою пустив тебе Господь на сонечко. Г. Барв. 354.
Підсікти, -ся. Cм. підсікати, -ся.
Понатісувати, -сую, -єш, гл. Натесать (во множествѣ). Бач, скільки трісок понатісували. Богодух. у.
Приємний, -а, -е. Пріятный. Романюки приємні люде. Камен. у. Наче вітерець шелесне в листі, — така його була приємна й тиха мова. Г. Барв. 355.
Ратови́ще, -ща, с. = ратище.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПІРЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.