Вилюжка, -ки, ж.
1) Волнистая линія, — напр. въ орнаментѣ писанокъ.
2) Искривленіе. Тут скрізь гони однакові, тільки в однім місці вилюжка.
Вихрещувати, -щую, -єш, сов. в. вихрестити, -щу, -стиш, гл. Крестить, окрестить иновѣрца.
Глумування, -ня, с. Издѣвательство, насмѣшки.
Доле́жати, -ся. Cм. долежувати, -ся.
Марю́ка, -ки, ж. Ув. отъ мара. Призракъ, привидѣніе, злой духъ. Згинь ти, марюко!
Облак, -ка, м. 1) = оболок 1. 2) = оболок 2. Вилетів він трохи не під самі облаки. Ум. облачок. Сам сідаєт під облачок, меч сі кладе на столичок.
Повитісувати, -сую, -єш, гл. Вытесать (во множествѣ). Чи ти вже повитісував кілочки на граблі?
Поримарювати, -рю́ю, -єш, гл. Позаниматься шорничествомъ.
Прутнястий, -а, -е. Обильный прутьями (о деревѣ). Нова хата.... виглядала з-за обголених лихою осінньою негодою груш та рядка прутнястих верб.
Узміжок, -жку, м. Окраина межи.