Валувати, -лую, -єш, гл.
1) Сильно лаять. Десь вовк у селі, бо так собаки валують. Чи чули ви, як сю ніч валували собаки?
2) О баранахъ: совокупляться съ овцами. Барани валують вівці, від чого ті стають кітні.
Дві́йло, -ла, с. 1) Бревно, употребляемое при запряжкѣ двухъ или трехъ паръ воловъ вдоль; имъ соединяются ярма сосѣднихъ паръ. 2) Желѣзо у сохи съ двойнымъ остріемъ.
Зачеса́ти, -ся. Cм. зачісувати, -ся.
Зверхду́ба, -ба, м. Названіе сказочнаго богатыря, жившаго на деревьяхъ.
Мурува́ння, -ня, с. 1) Постройка каменной стѣны, каменнаго зданія. 2) Каменная постройка.
Пихтір, -ра, м. = рептух 2. Cм. піхтір.
Підбіл, -лу, м. Раст. м. Бѣлокопытникъ, Tussilago farfara. б) Petasites vulgaris
Прокладати, -да́ю, -єш, сов. в. прокласти, -кладу́, -де́ш, гл. Прокладывать, проложить. Проклали зірочки дорогу у Русалим.
Скитатися, -та́юся, -єшся, гл. Скитаться. Іване, синочку мій, де ти скитався? Нещасні ж сирітки та підуть скитатись.
Хвортунити, -нить, гл. безл. Везти, удаваться. Йому хвортунить.