Згі́дливий, -а, -е. 1) Пригодный, полезный. Вона згідлива: нею підкурюють корову, як захвора. Се зілля згідливе: його п'ють од кашлю. 2) Покладистый, сговорчивый, миролюбивый.
Зложити, -жу́, -жиш, гл. = скласти. Зов'ю я віночка й а в штирі грядочки, зложу на головку. Аж його гречка стоїть у стіжку зложена. руки зложити. Умереть. Ручки зложу, очки сплющу та ще слово скажу. неславу зложити на кого. Обезславить. На мене неславу зложили. кожух зложити. Сшить шубу. Нічим гаразд заплатить кравцям, щоб там свитину або кожух зложили.
Коненько, -ка, м. Ум. отъ кінь.
Минути́на, -ни, ж. = минута. За одну минутину зладив кочержильно.
Найтича́нка, -ки, ж. Родъ брички. Найтичанка запряжена у триконь.
Переводитися, -джуся, -дишся, сов. в. перевестися, -ду́ся, -дешся, гл.
1) Переводиться, перевестися.
2) — на. Бѣднѣть, обѣднѣть, разориться. Перевівсь ні на се, ні на те.
3) — на. Вырождаться, выродиться. З панів переведуться на шолудивих кошенят.
4) Вымирать, вымереть, пресѣчься, угаснуть; исчезать, исчезнуть. Бодай його кодло з накоренком перевелось. Съ отриц.: не переводитись. Постоянно быть, находиться. Старости не переводяться в Олесиній хаті.
5) Измѣняться. измѣниться, перемѣниться. З ранку година, а на вечір мабуть на дощ переведеться.
Почет, -чту, м. Свита. За ним шляхетний почет виступає.
Примовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. примовити, -влю, -виш, гл. 1) = приказувати, приказати 1. Старий грає, примовляє. Десь ти мене, моя мати, в барвінку купала, купаючи, примовляла, щоб долі не мала. 2) = примовлятися, примовитися. Тут і я примовила. Люде говорять, — кожне примовляло. 3) Говорить, сказать знахарскій заговоръ. Баба пристріти змовляє і до матки примовляє.
Пуджєтися, -джєюся, -єшся, гл. О лошадяхъ: пугаться.
Суто нар. Совершенно, чисто. Піднести їй на болячку ту суто золоту гіллячку.
