Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опириця

Опириця, -ці, ж. Колдунья. Іде чарівниця, опириця. МУЕ. III. 45.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПИРИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПИРИЦЯ"
Гру́яти, -ру́ю, -єш, гл. Каркать. Ворон грує. Ой ворони чорненькі, чого ви прячете, груїте жалібненько? Морд. К. 62.
Дирзи́на, -ни, ж. Одинъ экземпляръ Раст. дирзи. Ум. Дирзи́нка. дирзи́нонька.
Купайлочка, -ки, ж. Ум. отъ купайла.
Надвози́ти 2, -вожу́, -везе́ш, гл. Свезти часть чего. Уже надвозили трохи жита з лану.
Побільший, -а, -е. Большій. Ой проси собі в пана воєводи та побільшої плати. Н. п.
Позривати, -ва́ю, -єш, гл. Сорвать (во множествѣ). Почала вона рвати на собі усе, що було, та подавати йому. Позривала й те усе. Чуб. II. 413.
Поплювати, -плюю, -єш, гл. Поплевать.
Сисунча, -чати, с. = сисун. (Залюб).
Уректи, -ся. Cм. урікати, -ся.
Ходенько, -ка, м. Ум. отъ хід.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПИРИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.