Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опинитися

Опинитися, -ню́ся, -нишся, гл. Очутиться. Аж, ось, не знаю я того, як сірий вовк тут опинився. Греб. 385. Як дам тобі на відлі, той за дверима опинишся. Полт. Земля під тобою розступиться і ти опинишся в пеклі. Стор. МПр. 41.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПИНИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПИНИТИСЯ"
Величати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Величать, называть, титуловать. Тільки будуть мене, мати, на підпитку гречкосієм, домонтарем величати. Макс. Один одного звикли добродіями величати. ЗОЮР. II. 201. 2) Почитать, относиться съ уваженіемъ; чествовать. Дурня багатого всі величають. Ном. № 1429. Андрею, не будьте свинею, коли вас люде величають. Ном. № 2837. Десь я тобі та докучила, по твоєму двору ходячи, кіскою маючи, твій двір величаючи. Макс.
Лучни́ця, -ці, ж. 1) Смолистое сосновое дерево. Вх. Зн. 34. 2) Родъ факела изъ смолистаго дерева, употребляемый при багреніи рыбы. Шух. І. 223.
На́ймит, -та, м. Наемникъ, нанятый работникъ. Ум. наймито́к, на́ймитонько (Желех.), наймито́чок. Чого ти, наймитку, так рано встаєш? — Та я то обуваннячком, то одяганнячком надолужу. Ном. № 10851. Іде наймит із панщини, на воли гукає; а хазяйка з усіх мисок вечерю зливає: «Отсе ж тобі, наймиточку, вечеря з обідом, — не доїси вечерею, то доїдай хлібом; та не берись, наймиточку, до хліба м'якого, — візьми собі на полиці сухаря цвілого». Н. п. Ув. наймити́ще, наймитюга. Приймай, жінко, та вареники, бо вже йде наймитище. Грин. III. 557. Доорався бідний наймитюга до вечірнього впруга. Грин. III. 558.
Підкидати, -да́ю, -єш, сов. в. підкинути, -ну, -неш, гл. 1) Подбрасывать, подбросить вверхъ. Хто вище підкине оцю булаву, то того буде озеро. Рудч. Ск. І. 61. 2) Подбрасывать, подбросить; подложить, подкинуть; прибавить. Підкинув його під припічок. Грин. І. 152. Дитину підкинути кому. Пішов підкинуть волам сіна. Шевч. Був у їх стожок сіна, то чоловік підкине, то воно й ззість. Рудч. Ск. І. 39. А підкинь у грубу ще дров. 3) Придѣлывать, придѣлать что либо. Підкинути нову вісь. Підкинути підметки.
Позаслужувати, -жуємо, -єте, гл. Заслужить, заработать (о многихъ). Чи небагато ж ви в Київі позаслужували? Кіевск. у.
Поспіль нар. 1) Подрядъ; непрерывно. У мене було семеро дочок поспіль. Славяносерб. у. Поспіль два роки. Н. Вол. у. Дощі поспіль ідуть. Було мене Отченашу вчить, Богородиці, так було поспіль і прокажу, не мину й слова. Г. Барв. 356. 2) Вмѣстѣ, вообще. Бувай же здоров, пане господарю! з своєю милою господинкою, зо всею поспіль челядочкою. Гол. IV. 29.
Примхливий, -а, -е. Прихотливый, капризный.
Уподобати, -баю, -єш, гл. Полюбить. Як закине оком, то так і вподоба її. Котл. він се вподобав; він його вподо́бав. Ему это понравилось, ему онъ понравился. я його вподо́бав. Онъ мнѣ понравился.
Чар, -ру, м. Волшебное зелье. Як поїхав козаченько яром, — перелита доріженька чаром. Грин. III. 276. Во мн. ч.: чари — также еще и чары, колдовство, волшебство. Чуб. І. 94. Ми його (капшучок) кочергою вигорнули із комори, думаючи, що то які чари. Рудч. Ск. II. 144. Дала вона якесь дання йому, якісь чари чарувала. МВ. ГІ. 142. А в мене чари, чари готові: білеє личенько і чорні брови. Мет. 6. Ум. чароньки. Мабуть я у тебе чароньків наївся. Рудч. Чп. 181. Що в мене чароньки — чорнії брівоньки. Чуб. V. 221.
Шпортонути, -ну, -неш, гл. Съ силой нырнуть, кольнуть. Як шпортоне його ножакою. Лохв. у. Пріську наче хто ножем шпортонув при тому слові. Мир. Пов. І. 122.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПИНИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.