Волочити, -чу, -чиш, гл.
1) Тащить, тянуть, влачить, волочить. Волочать трупи ланцюгами. Копиці волочив.
2) Бить, таща. Хто пив, а мене волочать.
3) Бороновать (послѣ посѣва). Посіяв і волочить. Удівонька пшениченьку сіє, посіявши, стала волочити.
Де́-чий, -чия, -чиє, мѣст. Кой-чей.
Кригнати, -наю, -єш, гл. Хирѣть; охать, стонать. Старий дід кригнає.
Легкоду́мство, -ва, с. Легкомысліе. Видавати всякі ґазети... ради редакторської наживи з людського недосвіду і легкодумства.
Лучня́, -ні́, ж. = лушня.
Молдава́н и молдован, -на, м. Молдаванинъ. Од молдована аж до фінна на всіх язиках все мовчить.
Полити Cм. поливати.
Понашукувати, -кую, -єш, гл. Выискать, найти (во множествѣ).
Халяндра, -ри, ж. Цыганскій танецъ. У вікон школярі співали, халяндри циганки скакали.
Чухнути, -ну, -неш, гл. Попасть.
