Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Доколі́нниці, -ниць, ж. мн. Родъ длинныхъ чулокъ у гуцуловъ. Гол. Од. 72.
Забурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Забурлить. Харьк.
Закуйо́вдитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Спутаться, запутаться; начать путаться. 2) Зашевелиться, начаться безпорядкамъ, начать безпорядки. В Польщі знов закуйовдилось. ЗОЮР. І. 70. Під той саме час ляхи закуйовдились (повстали). Мир. ХРВ. 91.
Заметуша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Замять. Писарь гроші громадські узяв, та як громада пристала, він горілки поставив, да так діло й заметушав. Кіевск. у.
Нечепура, -ри, об. Неряха. Та то, каже, така нетіпаха, нечепура — куди їй. Рудч. Ск. II. 48.
Передущий, -а, -е. 1) Передній. 2) Предшествующій.
Підтяти Cм. підтинати.
Прохухати Cм. прохухо́вувати.
Увіз, увозу, м. Дорога въ ложбинѣ, оврагѣ. Их. Зн. 72.
Уробити, -ся. Cм. уробляти, -ся.