Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опеньгати

Опеньгати, -гаю, -єш, гл. Шутливо: женить, выдать замужъ. Кролев. у. Треба його ув-осени опеньгати. Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПЕНЬГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПЕНЬГАТИ"
Випросити, -ся. Cм. випрошувати, -ся.
Гончаро́вий и ганчаро́вий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный горшечнику. Нехай горшки б'ються на гончарову голову. Ном. № 3148.
Докі́рник, -ка, м. Укоритель.
Квакати, -каю, -єш, гл. 1) Квакать (о лягушкѣ). Сіла жаба та й квакає. Кв. 2)ква́чу, ква́чеш. Крякать (объ уткѣ). Заріж, сину, качурину, — нехай кача́ ква́че. Чуб. V. 883. 3) Говорить (выраженіе презрительное). Годі, годі, квакати! — кажуть кармазини. — Побачимо ось, чия візьме. К. ЧР. 298.
Нали́сник, -ка, м. 1) Блинчикъ. Божі онучі розводяться на молоці — нестемнісінько, як налисники московські. Ном. № 457. 2) да́ти нали́сника. Въ переносномъ смыслѣ: ударить (по лысинѣ, головѣ?). Не йди, бідо, по мисках! а б'ють біду по висках! Пішла біда до мисника, і там дано налисника; пішла біда до груби, — і там дано у груди и т. д. КС. 1884. І. 28.
Огірчище, -ща, с. ув. отъ огірок. Лебед. у.
Повірник, -ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный.
Приблукати, -ка́ю, -єш, гл. = приблудити. Ходила вона, ходила та й приблукала до попа у слободу. Мнж. 37.
Стебур'я, -ря, с. соб. Стебли. Стебур'я з малини вимерзло. Кролев. у.
Черепушечка, -ки, ж. Ум. отъ черепушка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПЕНЬГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.