Бусель, -сля, м. Листъ. Ум. буселько.
Гуготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Производить глухой шумъ. Далі стало вже гуготіти, мов клекоче море, або гуде великий вітер здалеку. Дивись, як гуготить огонь, наче у гуті.
Затанцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Затанцевать. 2) Заработать танцами. 3) Заглушить, осилить при помощи танцевъ (горе, печаль и пр.). Не втекла... таки од свого лиха і не загуляла й не заспівала, й не затанцювала.
Затя́жець, -жця, м. Завербованный въ войско, участникъ вольнаго военнаго отряда, — напр. такъ называли гайдамаковъ.
Ма́ґоль, -ґля, м. = маґіль.
Пасть, -ти, ж.
1) Пасть. А в иншого і зубів нема, сама пасть, що инша голова йому в рот улізе.
2) Ловушка для лисиць: деревянный цилиндръ — выдолбленный буковый пень — осмів лежитъ горизонтально; въ верхнемъ боку его отверстіе, сквозь которое можетъ проходить вертикально стоящая надъ нимъ ступа — бревно съ тяжестью на верхнемъ концѣ и двумя желѣзными остріями — зуба́ми — на нижнемъ, въ срединѣ стоитъ зрущик — палочка съ шнуркомъ, удерживающимъ ступу вверху. Ловушка вставляется въ нору лисицы, которая, выходя черезъ цилиндръ, толкаетъ зрущик, ступа падаетъ и остріями убиваетъ звѣря.
Преміч, мочі, ж. Сила, наибольшая сила. З усієї премочі смикнув.
Самота, -ти, ж. Уединеніе, одиночество. на самоті. Наединѣ. Кобза на самоті, схилившись на стіл, облився гіркими сльозами. самото́ю. Въ одиночку, одиноко. Злапали Швачку та й самотою, та до Львова віддали.
Стінка, -ки, ж. 1) Ум. отъ стіна. Майстрі швидко викинули стінку між старою светлицею і кімнаткою. 2) Стѣна изъ поставленнаго стоймя камыша, иногда полукругомъ, иногда двѣ стѣны, соединенные подъ угломъ, и пр. — для защиты рождающихся ягнятъ. 3) Рыболовная сѣть, которой перегораживаютъ поперекъ всю рѣку. 4) Откосъ горы или крутой берегъ рѣки, поросшій лѣсомъ, роща по отлогостямъ горы надъ рѣкой. 5) 15 локтей полотна. 6) Родъ игры въ мячъ.
Стрибок, -бка, м. Скачекъ.
