Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Докла́дний, -а, -е. Обстоятельный, подробный, точный.
Задави́ти, -влю, -виш, гл. Задушить, задавить. Таки Бог походив, вовк кобилу задавив. Чуб. V. 1151. Не жируй з ведмедем, а то він тебе задавить. Ном. № 1213. Нудьга його задавила на чужому полі. Шевч. 214.
Закорени́ти, -ся. Cм. закоре́нювати, -ся.
Зрадливо нар. По-измѣннически. Мессап, забігши збоку, зрадливо, зо всього наскоку, пустив в Енея камінцем. Котл. Ен. VI. 76.
Позаривати 2, -ва́ю, -єш, гл. Зарыть (во множествѣ). Як у нас корови погинули, так не дозволили й шкури поздирати, так і позаривали. Славяносерб. у.
Сваріння, -ня, с. = свар. Ум. сваріннячко. А я батенька не боюся, ні сваріннячка його. МУЕ. III. 139.
Стінковий, -а, -е. ́ О камнѣ: годный для кладки стѣнъ (во внутрь, для обливцовки употр. личковий). Екатер. у.
Убаришувати, -шую, -єш, гл. Получить барышъ отъ перепродажи. Рк. Левиц.
Цівати, -ваю, -єш, гл. Пищать (о цыплятахъ). Вх. Зн. 78.
Чинбарити, -рю, -риш, гл. Быть кожевникомъ.