Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викришити, -шу, -шиш, гл. Превратить въ крошки.
Гадюк, -ка, м. = гадина. Вх. Зн. 9.
Говорити, -рю, -риш, гл. 1) Говорить. Говорив би, та рот замазаний, — нельзя ничего говорить. Ном. № 3585. Говорить богато, та все чорт зна що. Посл. Говорить — як у рот кладе — такъ понятно. Ном. № 12903. Говорить — як з письма бере, — такъ умно и складно. Ном. № 12904. Говорить — як неживий, як спить, як три дні хліба не їв, — такъ вяло. Ном. № 12925—12928. Говорить, як з бочки, — грубымъ басомъ. Ном. № 12889. 2) Разговаривать. Та про волю нишком в полі з вітрами говорять. Шевч. Чом до мене не говориш, моє миле серце? Мет. 64.
Дери́люд, -да, м. Обдиратель, грабитель. Рк. Левиц.
Духівни́ця, -ці, ж. Духовное завѣщаніе. Мил. 165.
Ластівеня, -ня́ти, с. = ластів'я. Ум. ластівеня́тко. Желех.
Осичаний, -а, -е. = осиковий. Ніяк не доступимо до осичаного прикілка. Грин. І. 70.
Попозіпати, -паю, -єш, гл. Достаточно покричать.
Проциганити, -ню, -ниш, гл. Циган циганча циганці проциганив. Посл.
Случка, -ки, ж. = случай. Я й не знала, що їй така случка случилась, та й приходю до неї, а вона й каже, що и побито. Екатер. г. (Залюб.)