Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґузу́ля, -лі, ж. Круглая шишка. (Cм. Ґузва, ґуля). Ум. Ґузу́лька. Мат на челі ґузульку. Вх. Лем. 408.
Кітва, -ви, ж. Якорь. Ум. кітвиця.
Луна́, -ни, ж. 1) Отраженіе свѣта, отблескъ, зарево. Базарь горить, а на море луна йде. Скальков. Ист. Н. Сѣчи, 1846, III. 224. 2) Отраженіе звука, эхо, отголосокъ. Задзвонили, задзвонили, — пішла луна гаєм. Шевч. 157. Розпочав нам Шевченко довгу і широку, справді вже рідну пісню, — пішла луна по всій Україні. Хата IX. Аж луна пішла (так голосно). Ном. № 13893. Робила як могла, щоб таки добра луна дійшла до того, кого мені треба. Г. Барв. 270. 3) Куриная слѣпота (болѣзнь)?. Cм. лунавий.
Ніщо мѣст. Ничто, нечего. А до серця ніщо мені не доходить. МВ. ІІ. 12. Позичте п'ятак срібла на сливи! ніщо з вами робить. Лебед. у. нічим. Ничего, не бѣда. Нічим, що в нашого господаря Мало паші, — б ще в його озеред соломи. Драг. 3.
Обпасати, -са́ю, -єш, сов. в. обпасти, -пасу, -сеш, гл. Выпасать, выпасть хорошо. Обпасіть же, хлопці, добре коні, бо як рушимо, до тогді їм буде не до їжі. Васильк. у.
Повідвертати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и відвернути, но во множествѣ.
Рапчак, -ка, м. = рапак. Вх. Уг. 264.
Татко, -ка, м. 1) Ум. отъ тато. Благословилась Марусенька да у свого татка на посадоньку сісти. Мет. 175. 2) Священникъ. Гол. IV. 347.
Удаль, -лі, ж. Способность къ чему. Видно, яка удаль. Ном. № 2946.
Улучен, улучний, -а, -е. Мѣткій. Бог хоч не скорен, так улучен. Ном. № 47.